На Львівщині в могильнику археологи знайшли рештки давніх людей із різних племен

У Сокальському районі Львівської області археологи копають могильник, якому майже 2 тисячі років. А поруч знайшли поховання, яке датують VII століттям до нашої ери.

Два роки тому завдяки місцевим мешканцям праівники Винниківського історико-краєзнавчого музею та науковці кафедри археології Львівського університету ім. Івана Франка  розкопали могильник германських племен І-ІІ ст. н. е.

Тоді археологи знайшли мечі, кераміку та ритуальний казан із металевими головами представників германського племені свебів, повідомляє сайт "Сокаль і Сокальщина" з посиланням на ZAXID.net.

Цьогоріч дослідники продовжили розкопувати той же могильник. І вже знайшли 9 поховань еліти і простих людей. Але науковців здивувало, що поховані в один період особи належали до різних племен.

"Ми маємо своєрідну культурну мішанку: германців свебів, Пшеворської культури, але найцікавіше, що так само в цих похованнях маємо матеріали західнобалтського походження – це племена, які жили на західному побережжі Балтії і досить віддалені від нашої території", – розповідає керівник експедиції, доцент кафедри археології Ярослав Онищук.

Чи ці люди об`єдналися заради спільного військового походу, чи була інша причина такої мішанки, вчені наразі з`ясовують.

За кілька десятків метрів далі розкопали ще одне поховання, значно давніше, з І тисячоліття до нашої ери.

"Це кремаційне поховання, частково порушене, поховання з керамікою, яка датується VII-VI століттями до н. е., це так званий, передскіфський час", – пояснює Ярослав Онищук.

Знахідки цьогоріч не такі багаті, як рік-два тому, але все ж археологи мають чим потішитися.

"Вдалося знайти кераміку культури лійчастого посуду доби енеоліту. Це характерна для цієї культури ручка у формі такого баранчика. Доба енеоліту – це приблизно 3 тисячі років до нашої ери", – розповів працівник Винниківського історико-краєзнавчого музею Володимир Сидорович.

За його словами, в орному шарі відшукали залізну шпору кінця ІІ століття нашої ери, тобто пізньоримського часу, що є добрим датуючим матеріалом.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".