Дослідники натрапили на банкетну залу вождя вікінгів. ВІДЕО

Археологи знайшли руїни будівлі епохи вікінгів на острові Раузі у Шотландії.

Дослідники датують її X-XII ст. Припускають, що це була банкетна зала місцевого вождя Сігурда. Він згадується у середньовічній "Сазі про оркнейців", повідомляє Газета.UA із посиланням на Journalist.

 
Фото: archaeologyorkney.com

"Сігурда проголосили конунгом. Більшість присягнули йому і стали його людьми. Безліч оркнейців і жителів Хьяльтланда примкнули до нього. Вони спорядили кораблі і зібралися плисти на схід. Коли вони підпливли до Норвегії, вони вирушили на схід уздовж берега і пливли дуже швидко.

Налетіли на Тунсберг, коли їх ніхто не чекав. Там був тоді Йон, син сестри конунга Сверріра. Вони вбили Йона і Хельги Малину, який раніше носив стяг Сверріра. Багато загинуло тоді. Потім вони скликали тинг, і на ньому Сігурд був проголошений конунгом. А його людей називали остров'янами", - йдеться у Сазі.

Батько української аеророзвідки – полковник Армії УНР Павло Крицький

До сьогодні історики вважали, що начальник штабу Технічних військ Армії УНР полковник Павло Крицький помер у Львові після 1924 року. Відомою була лише одна його світлина… Однак, прожив він ще більше 20 років у Чехії, а похований у Празі. Вдалось відшукати його могилу. Віднайшлось і більше його фотографії, які вперше публікуються у цій статті…

Година Папуги. Операція «День Незалежності»

Несподівано виявилося, що у таборі діє невидима сила. Вона була подібна до гравітації: її вплив відчувався завжди, але щоб усвідомити її існування треба було, щоб на чиюсь голову впало яблуко. Тим яблуком стали події Дня Незалежності і пригода з фальшивим візитом американського амбасадора. Дехто раптом зрозумів, що та сила мала серед бранців своїх агентів, була поінформована про їх таємні приготування і комунікації. Перше запитання було очевидне: хто перейшов на інший бік?

Чи був Іван Світличний дисидентом?

На перший погляд це питання може здатися дивним, адже усім добре відомий поетичний твір Івана Світличного «Я – дисидент», де він стверджувально відповідає на це питання.

Диво в Чігошті: право на віру за межами соціалізму

«Я нічого не зробив! Я ж навіть нічого не бачив!» - кричав отець Йозеф Тоуфар. Священник другу ніч сидів в карцері – темному вологому приміщенні в підвалі тюрми. Він два дні не їв, шлунок палав від пересоленого супу, який давали «неслухняним» арештантам після декількох днів без їжі. Все тіло боліло – сьогодні знову навідувався інспектор Ладіслав Маха і проводив «екзекуції» - вибивав зізнання. Все тіло було в синяках, ноги опухли. Священник навіть не знав, що знаходиться у спецвідділі тюрми для католицьких священнослужителів у місті Валдіце. І жити йому залишилося декілька днів.