Харківський суд скасував перейменування проспекту Григоренка на Жукова

Харківський окружний адміністративний суд скасував рішення Харківської міської ради про перейменування "взад" проспекту Петра Григоренка на проспект Маршала Жукова.

Про це повідомив на своїй сторінці у Фейсбук депутат Харківської міської ради Ігор Черняк

 

"В основу судового рішення покладене наше обґрунтування щодо порушення міськрадою процедури підготовки і опублікування проекту рішення!

Всіх вітаю!

І дякую всім, хто нас підтримував!

Так само вдячний складу суду (суддя – О.М.Тітов) за законне і справедливе рішення!" - написав Ігор Черняк

Нагадуємо, що у червні двоє харківських депутатів (в тому числі Ігор Черняк) подали до суду проти перейменування проспекту Григоренка.

Водночас, як повідомляє KHARKIV Today, Харківська міська рада буде опротестовувати це рішення суду першої інстанції.

Харківський міський голова Геннадій Кернес у відповідь на питання, чому він прийняв таке рішення, відповів: "Будем подавать. Потому что".

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.