В окупованому Криму знищують стародавнє мусульманське кладовище

Російська Федерація знищує стародавнє мусульманське кладовище в окупованому Криму.

Про це повідомляє УНН із посиланням на прес-службу міністерства з питань окупованих територій та внутрішньо переміщених осіб.

 

"На місці мусульманського поховання у зниклому с. Унгут Кіровського району тимчасово окупованого Криму проводяться будівельні роботи, пов'язані з прокладанням водогону з північних районів Криму в Керч.

Ймовірно, що у ході підготовчих робіт до прокладення водогону на місці поховання проводяться "археологічні розкопки", при цьому мусульманські поховання окупаційна влада намагається представити як "древньо-скіфські захоронення", - йдеться в повідомленні.

З огляду на ситуацію що склалася, місцеві мешканці звернулися до органів окупаційної адміністрації з вимогою обійти кладовище під час спорудження водогону.

Окупаційна адміністрація РФ в Криму послідовно намагається наростити обсяги водозабору з місцевих джерел, що створює серйозні довготривалі ризики для екології Криму.

На даний момент вже спостерігаються негативні наслідки нарощування обсягів водозбору: погіршення якості підземних вод, засолення ґрунтів, тощо.

"МТОТ заявляє про неприпустимість руйнування поховань, культових об'єктів, об'єктів історичної спадщини на тимчасово окупованій території України. Неспроможність держави-окупанта забезпечити базові потреби населення не може бути виправданням подібного варварства", - йдеться в повідомленні.

Маріан Ґолемб’євський "Стер" – речник польсько-українського порозуміння

Маріан Ґолемб’євський – закинутий парашутом з Англії офіцер Армії Крайової / Делегатури Збройних Сил, член поаківської організації "Воля і Незалежність" (WiN), довголітній політичний в’язень та опозиційний активіст, пов’язаний з "Рухом" та ROPCiO. Його життєва історія під час та одразу після Другої світової війни міцно вписалася у складні польсько-українські відносини.

Корсунь. Фрагмент із книжки "Невиграна війна" Івана Гаврилюка

Жовті Води, Корсунь, Пилявці, Збараж, Зборів — ці назви глибоко вкоренилися в національну пам’ять як символи козацької військової слави. Однак за блиском цих звитяг ховається парадокс: переможний поступ війська Хмельницького затьмарила прикра поразка під Берестечком, а воєнні успіхи так і не стали тривкими політичними здобутками. Чому ж так трапилось? Відповідь на це запитання історик Іван Гаврилюк шукав не загалом у Хмельничинні, а у воєнному мистецтві очільників Козацької революції.

Від Золотої Слободи до Арлінгтонського національного кладовища. Юрко Коцай - перший олімпійський чемпіон українського походження

У світову історію плавання він увійшов як George Harold Kojac – дворазовий олімпійський чемпіон, рекордсмен світу, лікар і полковник Військово-повітряних сил США. Проте за американізованим прізвищем Kojac стояла українська родина Коцаїв із невеликого подільського села Золота Слобода. Історія цієї родини пояснює не лише спортивні успіхи Юрка Коцая, а й життєві принципи, які визначили весь його подальший шлях.

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.