На Сумщині відкрили відреставрований командний бункер Люфтваффе. ФОТО

На території Конотопського «Музею авіації» відбулося відкриття відреставрованого німецького командного бункера. Таких у світі всього два.

Про це повідомляє "Трибуна".

 

Німецький командний бункер, який розташовано на території музею, був збудований в часи Другої світової війни під час окупації нацистськими військами Конотопу. Його створили для забезпечення захисту німецького командування під час авіаційних нальотів радянських військ.

Цей бункер є унікальним, адже загалом в світі збереглися два подібних укриття – це "Бункер оборони Кенінгсберга під командуванням Ляша" та вищезгаданий бункер у Конотопі.

Загалом у ньому розміщувався резервний командний пункт. Також там була кімната командування, радіовузол, резервна дизель-генераторна, кімната відпочинку особового складу та приміщення для збереження документів. Бункер був забезпечений індивідуальною вентиляцією та опаленням.

 

Наразі виставка побудована за хронологічно-тематичним принципом: "Довоєнної історії аеродрому та Конотопської повітряної школи", "Оборона Конотопа в 1941 році та табори для військовополонених на території міста", "Німецький командний пункт", "Німецький радіовузол", "Житлова кімната німецьких військових" та резервні приміщення.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.