АНОНС: У Києві розкажуть про роль "Генерала Мороза" у розселенні слов'ян

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Віддають належне військовій звитязі, але не забувають й про "геополітичну ситуацію".

Про це повідомляє сторінка проекту Likbez. Історичний фронт у Facebook.

Лекцію читатиме доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

 

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Зрозуміло, що насамперед віддають належне військовій звитязі, щоправда, зазначаючи одночасно й сприятливу "геополітичну ситуацію", у якій відбувався бучний історичний дебют слов'ян.

Рідше згадують пристосованість способу життя слов'ян (зовні простого, чи пак – навіть примітивного) до "вимог епохи", часів остаточного краху економічної системи, що вибудувала Римська імперія не лише в своїх кордонах, а й за їхніми межами, в Європейському Барбарікумі…

Та є всі підстави вважати, що глибинні причини всіх кризових явищ, економічних та політичних, що позначили фінал Античності та початок Середньовіччя, слід шукати у природних негараздах, що відомі як кліматичний пессимум раннього середньовіччя.

"Тож спробуємо розібратися, чому саме слов'яни стали одними з небагатьох "бенефіціарів" зазначеної кризи, зважаючи насамперед на стан довкілля протягом V–VІІ ст., а також з'ясувати, чи й справді "генерал Мороз" відіграв настільки визначну роль у Великому розселенні слов'ян", - пишуть організатори.

Час: 21 вересня, субота, 14:00

Місце: Національний Музей Історії України вул. Володимирська 2, 4 поверх

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».