АНОНС: У Києві розкажуть про роль "Генерала Мороза" у розселенні слов'ян

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Віддають належне військовій звитязі, але не забувають й про "геополітичну ситуацію".

Про це повідомляє сторінка проекту Likbez. Історичний фронт у Facebook.

Лекцію читатиме доцент кафедри археології та музеєзнавства Київського національного університету імені Тараса Шевченка, к.і.н. Євген Синиця.

 

Науковці зазначають різноманітні фактори, що визначили успішність експансії слов'янських племен на світанку середньовіччя. Зрозуміло, що насамперед віддають належне військовій звитязі, щоправда, зазначаючи одночасно й сприятливу "геополітичну ситуацію", у якій відбувався бучний історичний дебют слов'ян.

Рідше згадують пристосованість способу життя слов'ян (зовні простого, чи пак – навіть примітивного) до "вимог епохи", часів остаточного краху економічної системи, що вибудувала Римська імперія не лише в своїх кордонах, а й за їхніми межами, в Європейському Барбарікумі…

Та є всі підстави вважати, що глибинні причини всіх кризових явищ, економічних та політичних, що позначили фінал Античності та початок Середньовіччя, слід шукати у природних негараздах, що відомі як кліматичний пессимум раннього середньовіччя.

"Тож спробуємо розібратися, чому саме слов'яни стали одними з небагатьох "бенефіціарів" зазначеної кризи, зважаючи насамперед на стан довкілля протягом V–VІІ ст., а також з'ясувати, чи й справді "генерал Мороз" відіграв настільки визначну роль у Великому розселенні слов'ян", - пишуть організатори.

Час: 21 вересня, субота, 14:00

Місце: Національний Музей Історії України вул. Володимирська 2, 4 поверх

Вхід за музейним квитком вартістю 20 грн.

Перший командувач і будівничий Українського флоту: до 150-річчя Михайла Остроградського

Остроградський мав україноцентричні погляди і демонстрував їх як у спілкуванні з німцями, так і з росіянами. Це немало дивувало морських офіцерів-росіян. Білогвардійський адмірал Ненюков, який проїздив тоді через Севастополь, пригадував: «Невелика група офіцерів на чолі з щирим українцем контр-адміралом Остроградським розмовляла українською мовою, та ставилася до росіян як до прийшлих та іноземців».

"В СССР инвалидов нет!..". Як люди з інвалідністю відстоювали свої права в СРСР

Сприйняття інвалідності було різним в кожний історичний період. Радянська парадигма визначала інвалідність як патологію або дефект, який необхідно було виправити. У період правління Леоніда Брежнєва характерним було створення мережі спеціалізованих закладів – будинків-інтернатів та функціонування лікарняно-трудових експертних комісій. Ці структури як раз-таки й мали повернути людину з інвалідністю до «нормального» життя через відновлення спроможності до праці.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.