Українка полівтязень нацистських концтаборів отримала Федеральний орден за заслуги на стрічці

Надія Слєсарєва отримала Федеральний орден за заслуги на стрічці за свою багаторічну діяльність у сфері прав колишніх примусових працівників націонал-соціалізму.

Про це повідомляє Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві.

Нагородження Надії Слєсарєвої Федеральним орденом за заслуги
Нагородження Надії Слєсарєвої Федеральним орденом за заслуги
Фото: Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві

.

Нагорода відзначає заслуги Надії Слєсарєвої, яку у вересні 1943 року було депортовано німецькими окупантами до концентраційного табору Штутгоф і яка сама стала там жертвою примусової роботи.

Після свого повернення в Україну вона як інженер за освітою зробила важливий внесок у відбудову України та виступала у своїй власній організації "Надія", а також у співпраці з берлінською організацією "KONTAKTE-KOHTAKTbI е.V.", за визнання примусових працівників в Україні та за виплату їм компенсацій.

Її діяльність давала можливість почути багатьох потерпілих і створювала простір для діалогу.

Федеральний орден за заслуги
Федеральний орден за заслуги
Фото: Посольство Федеративної республіки Німеччина у Києві.

18 вересня Посол Міхаела Кюхлер, Спеціальна уповноважена Німеччини зі зв′язків з єврейськими організаціями, з питань боротьби з антисемітизмом і антициганізмом, вручила Надії Слєсаревій Федеральний орден за заслуги на стрічці.

Цей орден є найвищим цивільним визнанням Федеративною Республікою Німеччина заслуг перед суспільним благом і присуджується німецям та іноземним громадянам за політичні, економічні, соціальні та духовні досягнення, а також за особливі заслуги перед Федеративною Республікою Німеччина.

Нагороджуючи Федеральним орденом за заслуги, Федеральний президент Франк-Вальтер Штайнмаєр прагне привернути увагу громадськості до видатних досягнень, яким він надає особливого значення для суспільства.

На могилі Алли Горської

2 грудня 1970 року на Київщині виявили тіло жорстоко вбитої Алли Горської. Поховали художницю у Києві на Берковецькому кладовищі. Її похорон перетворився в акт громадянського спротиву. Публікуємо текст Євгена Сверстюка, який він написав після смерті Алли Горської. Сверстюк виголосив його на похороні, згодом прощальне слово надрукували у пресі та поширили на Заході.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.