АНОНС: У Львові відбудеться конференція до 75-х роковин депортації кримських татар

26-27 вересня 2019 року у Львові відбудеться Міжнародна наукова конференція «Депортації в системі злочинів тоталітарного комуністичного режиму (до 75-х роковин депортації кримських татар та початку депортації українського населення з українських земель в складі Польщі)».

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

 

Учасники конференції дадуть правову оцінку депортації як злочину, подискутують про депортацію як практику й інструмент тоталітарного режиму та обговорять пам'ять про депортації.

Організаторами заходу є Український інститут національної пам'яті, Інститут українознавства ім. і. Крип'якевича НАН України, Український Католицький Університет, Міська рада м. Винники, КЗ Львівської обласної ради "Історико-краєзнавчий музей".

Напрями роботи конференції:

* Депортація як практика й інструмент тоталітарного режиму

* Депортація і людина: повсякдення, стратегії виживання, травматичний досвід

* Правова оцінка депортації як злочину

* Пам'ять про депортації: відновлення, збереження, вшанування

Робочі мови конференції: українська, англійська.

Програму конференції можна завантажити за посиланням.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.