У Києві відкрили вуличну виставку про історію українського війська. ФОТО

14 жовтня до Дня захисника України на Хрещатику відкрилася виставка «Воїни. Історія українського війська»

Про це повідомляє Український інститут національної пам'яті.

Виставка – оновлений проект УІНП, який презентує сучасні фото історичних реконструкторів у військових обладунках.

 

19 банерів виставки представляють однострої та зброю українських воїнів у різні історичні епохи, від часів Русі та Великого Князівства Литовського до сьогодення. Світлини супроводжує інформація про тип військових організацій, чисельність і озброєння військ, методи воєнного мистецтва та найвизначніші битви.

"Як напівжартома-напівсерйозно сказала одна з моїх колег, "Воїни повертаються на Майдан". І це глибоко символічно. Воїни повертаються – це те, що принципово і критично необхідно нині Україні.

Тут представлені воїни, яких з часів Русі намагаються приватизувати наші північні сусіди, які ставлять пам'ятники Анні Ярославні та князю Володимиру. Тут ми бачимо козацтво, яке так само впродовж століть намагалися представити холопами, розбійниками. Ми бачимо воїнів часів Української революції 1917-1921 років, воїнів УПА, яких так само намагалися дискредитувати з різних боків", - зазначила на відкритті Перший заступник Голови Українського інституту національної пам'яті Аліна Шпак.

 

На відкритті виставки виступили герої сучасної російсько-української війни: Герой України, начальник Київського військового ліцею імені Івана Богуна Ігор Гордійчук, ветеран добровольчого батальйону "Січ" та полку поліції спеціального призначення "Київ" Ірина Цвіла, командирка батальйону "Госпітальєри", народна депутатка Яна Зінкевич. Також слово взяв відомий блогер і телеведучий Віталій Гайдукевич, який активно займається пропагандою нових підходів до патріотичного виховання в армії.

 

Виставка "Воїни. Історія українського війська" експонуватиметься на Хрещатику протягом місяця.

 

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.