УІНП презентував фільм про головні здобутки за останні 5 років. ВІДЕО

Своєрідний підсумок п’ятирічної діяльності Українського інституту національної пам’яті підбиває новий фільм

Про це повідомляє прес-служба УІНП.

27-хвилинну сттрічку створено спільно зі студією Young & Hungry production. 

 

У фільмі результати роботи Українського інституту національної пам'яті подані через призму окремих людських доль, які стають уособленням загальних історичних процесів. 

"Нам було важливо наблизити усіх зацікавлених до реальних результатів того, що було зроблено за 5 років. І робити ми це намагалися через окремі історії. Через історію Івана Мирона, який увійшов в історію як перший реабілітований за оновленим законодавством, проте ніколи б не розповідав про себе сам.

Історію сестер Мильченко, які самотужки вирішили розповісти про долю понад ста жертв репресій 30-их років у рідному селі на Полтавщині і їм це вдалося.

І багато інших моментів, які стосуються історії минулого, і сучасної історії. І якщо своєю діяльністю Інституту національної пам'яті вдається повертати втрачену правду про окремих людей, цілі родини, населені пункти, заохочувати пізнавати своє минуле, - це те, за що варто боротися і далі", - говорить автор фільму Омелян Ощудляк.

Фільм складається із кількох тематичних блоків. Частину з них Інститут презентував глядачам раніше.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".