Туристам заборонять фотографувати у знаменитій чеській "церкві з кісток"

З 2020 року для туристів, що відвідують Костніцу в Седліце в чеському місті Кутна Гора, діятиме заборона на фотозйомку

Про це повідомляє чеський портал Expats.

 
sokujiciplaneta.cz

Седлецька парафія, якій належить пам'ятка, пояснила таке рішення необхідностю дотримуватися поваги до 60 тисяч людей, кістками яких оздоблено склеп церкви Всіх Святих.

"Ми віримо, що наші відвідувачі будуть поважати це рішення і одночасно розуміти причини, які призвели нас до цього кроку", - заявила представниця парафії Радка Крейчі.

У соборі Успіння Діви Марії та святого Івана Хрестителя, що знаходиться поруч, також не можна буде знімати.

До півмільйона туристів на рік відвідують цю церку. Багато хто з цих відвідувачів, зазначають у парафії, зневажають історичну та релігійну значимість визначної пам'ятки, роблячи селфі або маніпулюючи кістками для створення фото, які потім публікують у соцмережах.

У майбутньому знімки можна буде робити лише з дозволу. Звертатися за ним буде потрібно мінімум за три дні до візиту. Для журналістів діятимуть ще більш суворі правила - вони проситимуть дозвіл на зйомку за три тижні.

 
SOKUJICIPLANETA.CZ

Церкву Всіх Святих було збудовано в XIV столітті. Її здавна використовували як осуарій - сховище кістяків померлих. У 1870 році власник цих земель князь Шварценберг запросив майстра Франтішека Рінта створити своєріднє оформлення інтер'єру церкви з кісток. З людських останків він створив люстри, гірлянди, підвіски панікадил та герб родини князів Шварценберг.

Як зароджувалася французька плеяда Півдня України

Наприкінці XVIII – початку XIX століття Південь України певною мірою став привабливий для іноземних переселенців. У цей час уряд Російської імперії намагавсяу тому числі освоювати регіон руками західноєвропейців. Не останнє місце у цьому процесі займали французи, які утворили тут потужний конгломерат управлінців, аграріїв, промисловців та інших фахівців. Вони не просто приїхали заробляти гроші на торгівлі або вирощуванні винограду, але й дали поштовх до розвитку окремих галузей економіки, якими сьогодні тут продовжують користуватися (суднобудівництво, виноградарство, вівчарство, тощо).

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».