Археологи знайшли цвинтар із трубами, підведеними до могил. ФОТО

У місті Нарбона на півдні Франції знайшли римський некрополь віком 2100 років. Мерцям доволяли пити? Чи це який інший ритуал?

У некрополі було близько тисячі поховань. Дослідники вже розкопали триста, повідомляє Газета.Юей із посиланням на сайт Національного інституту охоронних археологічних досліджень.

 
ФОТО: inrap.fr

Поховання належали плебеям, рабам і вільновідпущеникам. У деяких могилах археологи виявили керамічні труби, які виходили на поверхню. У них поміщали приношення покійному. Наливали вино або інші напої, а також кидали їжу.

 
ФОТО: inrap.fr

Більшість з похованих кремували. У багатьох похованнях знаходили залишки похоронних багать або обгорілі кістки. Разом з покійним в поховання клали скляні або керамічні посудини для вина і пахощів, лампи, фрукти, в тому числі інжир і фініки

 
ФОТО: inrap.fr

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Незалежність №1: Коли Грушевський її оголосив, чому Винниченко сумнівався, а Єфремов був проти

У перші дні 1918 року – 9 січня за старим стилем (22 січня за новим) – в умовах військової агресії проголошено незалежну республіку Україна.

Година папуги. Сумне Різдво

Комусь із бранців Козельська безіменний дух здавався недостатньо авторитетним. То врешті-решт табором пішла нова мода: викликати дух маршала Юзефа Пілсудського. Добєслава Якубовіча дух «Діда» засмутив: «Адже на питання, у кого ти мешкаєш, дух Пілсудського надав прізвище: Кєрсновські чи Кєрнойські. Мене це непокоїть, багато думав про це різне недобре».

Ян Палах: Смолоскип №1

Лібуше Палахова, продавчиня магазину в невеличкому містечку Вшетати, після робочого дня прийшла додому й увімкнула радіоприймач. Був звичайний будній день, 16 січня 1969 року. По радіо передали дивну звістку: у Празі «студент філософського факультету Я. П. вчинив самоспалення». «Який жах…» подумала пані Лібуше але не надала цьому повідомленню надмірної уваги. Ранковим потягом вона мала їхати до Праги на зустріч з сином – Яном Палахом, щоб піти по магазинах і вибрати йому капелюха.