Антропологи відтворили обличчя чоловіка, який жив 600 років тому.ФОТО

Рештки виявили під час земляних робіт коло галереї мистецтв Абердіну в Шотландії.

Поруч із ним знайшли ще 60 повноцінних скелетів. Вчені переконані, що знахідка проллє світло на середньовічне здоров'я та спосіб життя, повідомляє Газета.UA із посиланням на Metro.

 
Автор: AOC Archaeology Group/PA Wire

Чоловіку було щонайменше 46 років. Зріст складав від 158 до 167 см. Він страждав від зубної хвороби та проблем із суглобами. Ймовірно, був не місцевим.

Його малою батьківщиною могла бути гориста місцевість на північному заході Шотландії або Гебридські острови.

 
Автор: AOC Archaeology Group/PA Wire

Вчені заявили, що продовжать відтворення зовнішності скелетів з Абердінського поховання.

Отець Василь Кушнір. Перший президент Комітету українців Канади

Абревіатура КУК в оперативних документах мдб/кдб срср завжди фігурувала поряд із фразами "антирадянська діяльність", "українські буржуазні націоналісти", "непримиренні вороги Радянського Союзу". Подібних епітетів удостоювалися й активні діячі, які створювали та розбудовували цю потужну громадсько-політичну організацію. Серед них – отець Василь Кушнір, перший президент Світового конгресу вільних українців.

Харитина Кононенко. "Та, що йшла за покликом Києва"

З відновленням незалежності Київ щороку вшановує Олену Телігу, лицарку й музу національно-визвольної боротьби. Проте жодна київська вулиця не має навіть невеличкого пам'ятного знака на честь Харитини Кононенко, на 6 років старшої за Телігу діячки, яка була активною учасницею Української революції в нашій столиці.

Перед відходом у вічність. До 60-ї річниці смерті Андрія Мельника

Остання зустріч з полковником відбулася у неділю 1 листопада 1964 року. Маковецький увійшов до кімнати, де лежав Андрій Мельник, а біля нього сиділа дружина Софія. У сусідній кімнаті перебували лікар і медсестра готові надати хворому допомогу на кожен його поклик. Стан хворого гіршав з кожною хвилиною.

Пожежа. Уривок із книжки Максима Беспалова "У пошуках Єви"

Випадково натрапивши на могилу Єви та Марії Ориняк у пенсильванських лісах, Максим Беспалов прийшов до головного пошуку свого життя — історії власної родини. Автор пише про еміграцію, епідемію та війну. Про те, як понад 100 років тому карпатські бойки ставали шахтарями в далекій Централії та помирали там від силікозу. Як під час Першої світової мобілізовані до австрійської армії галичани мали зв’язок з Америкою, проте не мали його з родичами по інший бік Карпат.