Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади припинило своє існування

Члени Об’єднання колишніх вояків УПА США і Канади провели загальні збори, на яких ухвалили рішення про розпуск організації

Заяву про це оприлюднив сайт "Український погляд".

Збори відбулися 28 вересня 2019 року в "Українському домі" в Торонто.

 

Розпусити організацію вирішили через малу кількість її активних членів.

"Письмове й усне опитання усіх членів вказало, що переважна більшість повністю погодилися на цей крок та уповажнила Головну Управу формально закінчити існування організації", - йдеться у заяві.

Наприкінці 1940-х та початку 1950-х років значна частина тих колишніх вояків УПА, що перебували в Західній Європі, переїжджає до США та Канади. Вони засновують низку ветеранських формувань - зокрема Об'єднання колишніх вояків УПА в США. Під час з'їзду в 1966 році ця структура об'єдалася із ветеранськими станицями Канади. У результаті з'явилося Об'єднання колишніх вояків УПА США і Канади. 

ОКВ УПА США і Канади разом із Товариством колишніх Вояків УПА ім. генерала Тараса Чупринки в 1970-х роках ініціювало видання серії збірок документів та матеріалів "Літопис УПА". Для цього було створено окремене видавництво. Загалом за всі роки побачило сві близко 130 томів "Літопису". За часів незалежності видавництво перемістилося в Україну.

"Сьогодні "Літопис УПА" з осідком у Львові, де знаходиться багато виданих книг, також у стані ліквідації. Цією справою займається Ліквідаційна комісія, головою якої є Осип Жигар", - додають автори повідомлення.

Прапори об'єднання передали на збереження до Українського Документаційно–Дослідного Центру в Торонто та музею Української православної церкви США в Баунд Бруці.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.