Польща передала українській бібліотеці копії документів УНР

Оригінали документів вивезено зі Львова під час Другої світової війни та після війни

Про це повідомляє "Польське радіо".

Національний заклад імені Оссолінських у Вроцлаві передав Львівській національній науковій бібліотеці України імені Василя Стефаника цифрові фотокопії архівних документів і рукописів Наукового товариства імені Тараса Шевченка.

 

Це документи, які стосуються історії Українських січових стрільців, Української Народної Республіки, Західноукраїнської Народної Республіки та архіву Дмитра Донцова. Загалом це 4 терабайти інформації.

У переданні документів 3 жовтня взяли участь директор польської Національної бібліотеки Томаш Маковський, директор Національного закладу імені Оссолінських у Вроцлаві Адольф Юзвенко та директор Львівської національної наукової бібліотеки України імені Василя Стефаника Василь Ферштей. Копії документів виготовлені за кошти польських установ.

Оригінали документів вивезено зі Львова під час та після Другої світової війни. Сьогодні вони зберігаються у Національній бібліотеці у Варшаві та в Національному Закладі імені Оссолінських у Вроцлаві.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.

Що сказав Мотика? – відповідь професора Богдана Гудя на тему Волинської трагедії

26 жовтня в етері Українського радіо прозвучало інтерв'ю журналістки Світлани Мялик з відомим польським істориком, головним фахівцем із проблем Волині'43 професором Ґжеґожем Мотикою. Позаяк один із фрагментів цієї майже годинної розмови стосується моєї скромної особи, що гірше – містить низку інсинуацій і неправдивої інформації, прокоментую його для, насамперед, українських слухачів/читачів.