Спецпроект

У Харкові вшанували пам'ять розстріляних поляків

Меса в пам'ять про жертв тоталіаризму відбулася на цвинтарі у харківських П'ятихатках у суботу, 2 листопада.

Про це повідомляє Генеральне консульство Польщі в Харкові.

 

Захід був присвячений Дню всіх померлих ("Задушки" польською), який відзначають католики в цей день.

На месі були присутні генеральний консул Януш Яблонський, працівники консульства, представники польських товариств із Харкова та Енергодару, науковці, священики та прості харків'яни. Спільно вони вшанували пам'ять вбитих НКВД польських офіцерів та інших померлих.

 

Нагадуємо. На спецоб'єкті НКВД у П'ятихатках були захоронені рештки 4302 поляків, що опинилися у радянькому полоні у вересні 1939 року та були розстріляні у квітні - на початку травня 1940 року. З них 3820 офіцерів – військовополонені, які були етаповані з Старобільського табору.

Як спецоб'єкт НКВД квартал №6 у харківському Лісопарку використовувався з березня 1938 року. У 1990-х роках прокуратура та експерти дослідили 75 масових поховань. З них 15 містили рештки польських офіцерів, 60 могил - харківців, які були розстріляні у Харківському УНКВД під час Великого терору. Поіменний список радянських громадян, які були поховані на цьому секретному цвинтарі НКВД налічує 4320 осіб.

У документах КГБ кінця 1960-х років є згадка, що загальна кількість жертв НКВД, похованих у П'ятихатках, може сягати до 13 тисяч осіб.    

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.