В Одесі з'явився свій відділ УІНП, який очолив ветеран російсько-української війни

В Одесі починає свою роботу Південний відділ Українського інституту національної пам'яті.

Про це повідомляє кореспондент Depo.Одеса.

Сергій Гуцалюк
Сергій Гуцалюк

Посаду начальника Південного міжрегіонального відділу Управління реалізації політики національної пам'яті в регіонах Українського інституту національної пам'яті отримав одеський майданівець, отаман "Чорноморського гайдамацького з'єднання" та ветеран АТО Сергій Гуцалюк.

За його словами, південне представництво об'єднає в собі Одеську, Миколаївську, Херсонську області та Крим.

"У вати, сєпарів та інших істерика буде, почнуть на мене скарги строчити", – сміється Гуцалюк.

Презентація УІНП в Одесі запланована на 29-30 листопада у бібліотеці Грушевського під гаслом "Робимо історію популярною!". На жителів та гостей перлини Причорномор'я чекають лекції істориків, кінопоказ та презентації видань.

 

Зокрема, одеситам представлять настільні ігри "Українська революція" і "УПА – відповідь нескореного народу", брошуру "2014: початок російсько-української війни", книги "Дівчата зрізають коси", "Майдан від першої особи. Регіональний вимір" (1,2 частина), "Люди сірої зони" (про російську анексію і репресії в Криму), "По той бік себе" (про психотравми як наслідок Голодомору). Завершаться заходи вечіркою.

"Ми прагнемо довести, що історія може бути цікавою. Адже історія України – це не тільки плачі і втрати. Ми впевнені: її можна споживати без брому й нафталіну. І хочемо, щоби вона була доступною та зрозумілою кожному. Тож запрошуємо відвідати заходи Українського інституту національної пам'яті в Одесі. Вхід вільний", – зазначив Гуцалюк.

Мої Танюки: Штрихи до родинного портрета

Мама дуже пишалася братом-режисером, активно листувалася з ним у радянські часи. Дядько теж писав їй багатосторінкові відповіді, детально оповідаючи про свої театральні справи, постановки, статті дружини. Коли ж він повернувся до Києва, поринув у політику та став народним депутатом України, вона майже щотижня телефонувала йому з Дягови, даючи "цінні поради". Часом матуся забувала, що перед нею вже не той "меншенький" брат, а державний діяч.

Письменник Ігор Костецький. КДБ ловив його, та не…

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України є чимало справ агентурної розробки, в яких інтрига тримається до останніх сторінок. Серед таких – чотиритомна справа на українського письменника, перекладача, літературознавця, режисера і видавця Ігоря Костецького, якій чекісти спершу дали назву "Письменник". У ній задокументовано численні намагання працівників кдб схилити на свій бік неординарного, екстравагантного, епатажного, амбітного письменника-модерніста.

"Велика війна професорів". Уривок із книги Мацея Ґурного

Новаторське дослідження польського історика Мацея Ґурного про те, як Перша світова війна точилася не лише на фронтах, а й у головах інтелектуалів. Серед географів, антропологів, психологів, істориків та соціологів Європи — від Парижа до Львова, від Відня до Белграда — розгорталася своя "війна духу", битва за визначення націй, рас, територій і кордонів, за право описувати "інших" і конструювати "своїх". У праці автор згадує низку українських інтелектуалів, які долучилися до дискурсу національної характерології, зокрема Степана Рудницького — географа, який відіграв головну роль у формуванні уявлень про українську етнічну територію.

Наше (?) Січневе повстання (1863–1864 роки)

25 січня цього року у Вільнюському кафедральному соборі голови трьох держав "Люблінського трикутника" – Кароль Навроцький, Ґітанас Науседа і Володимир Зеленський вшанували 163-тю річницю Січневого повстання 1863–1864 років. Мало хто звернув увагу, але це перше в історії наших трьох країн спільне вшанування пам'яті учасників цієї історичної події на найвищому державному рівні.