Адвокатка потерпілих майданівців Закревська оголосила голодування

Ввечері в четвер, 21 листопада, адвокатка потерпілих майданівців Євгенія Закревська оголосила голодування.

За словами адвокатки, вона голодуватиме, доки у Верховній Раді не проголосують за поправку, що дозволить слідчим у "справах Майдану" перейти в ДБР і поновити відповідні розслідування повідомляє Новинарня із посиланням на Insider.

Євгенія Закревська
Євгенія Закревська

"Віднині, коли зупинилось це розслідування… З цього дня я не буду їсти, до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих", – сказала Закревська.

Нещодавно Євгенія Закревська відмовилася від пропозиції генерального прокурора Руслана Рябошапки очолити новостворений департамент, який здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо подій на Майдані 2013-2014 років після відходу Сергія Горбатюка.

Як відомо, управління/департамент Сергія Горбатюка в ГПУ розслідував "справи Майдану" понад п'ять років.

Із 20 листопада 2019 року Генпрокуратура втратила повноваження вести слідство, усі незавершені справи будуть передані в НАБУ й ДБР.

Довідково. Сергій Горбатюк втратив посаду начальника управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури 23 жовтня через небажання проходити прокурорську переатестацію.

Правозахисниця Євгенія Закревська з 2014 року є одним з основних адвокатів родин Небесної сотні та інших потерпілих майданівців.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.