Адвокатка потерпілих майданівців Закревська оголосила голодування

Ввечері в четвер, 21 листопада, адвокатка потерпілих майданівців Євгенія Закревська оголосила голодування.

За словами адвокатки, вона голодуватиме, доки у Верховній Раді не проголосують за поправку, що дозволить слідчим у "справах Майдану" перейти в ДБР і поновити відповідні розслідування повідомляє Новинарня із посиланням на Insider.

Євгенія Закревська
Євгенія Закревська

"Віднині, коли зупинилось це розслідування… З цього дня я не буду їсти, до того моменту, поки не приймуть цю поправку, не створять це управління і не переведуть туди цих слідчих", – сказала Закревська.

Нещодавно Євгенія Закревська відмовилася від пропозиції генерального прокурора Руслана Рябошапки очолити новостворений департамент, який здійснює процесуальне керівництво у провадженнях щодо подій на Майдані 2013-2014 років після відходу Сергія Горбатюка.

Як відомо, управління/департамент Сергія Горбатюка в ГПУ розслідував "справи Майдану" понад п'ять років.

Із 20 листопада 2019 року Генпрокуратура втратила повноваження вести слідство, усі незавершені справи будуть передані в НАБУ й ДБР.

Довідково. Сергій Горбатюк втратив посаду начальника управління спеціальних розслідувань Генпрокуратури 23 жовтня через небажання проходити прокурорську переатестацію.

Правозахисниця Євгенія Закревська з 2014 року є одним з основних адвокатів родин Небесної сотні та інших потерпілих майданівців.

"Пропагандистські вітрини": політична історія чемпіонатів світу з футболу

Після Другої світової війни в Угорщині, як і в інших країнах Центрально-Східної Європи, до влади прийшли комуністичні режими. Як і фашисти в Італії та нацисти в Німеччині, комуністи в Центрально-Східній Європі розглядали спорт як потужну пропагандистську зброю. Інтереси угорської комуністичної влади співпали з бажаннями тренера Густава Шебеша. Результатом стала найсильніша команда 1950-их років – склад збірної Угорщини, який увійшов в історію під назвою "Золота команда". Ця команда була одним з яскравих зразків впливу тоталітарного режиму на спорт

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Дніпро" на теренах Західної Німеччини. Спецоперація кдб

У 1956 році кдб срср створив на теренах Західної Німеччини легендовану групу "Дніпро", яка нібито стояла на патріотичних позиціях, дбала про українські інтереси і закликала емігрантів повертатися на свою батьківщину. Але за щирими, на перший погляд, зверненнями і закликами крилися ретельно продумані й далекосяжні плани посіяти розбрат і ворожнечу в середовищі української еміграції, скомпрометувати лідерів в очах рядових членів націоналістичних організацій, розсварити їх між собою, посіяти зневіру.

Як у Харкові встановлювали (та руйнували) пам’ятник УПА

1992 рік. У харківському Молодіжному парку, поруч із хрестом пам'яті жертв Голодомору установлюють перший на Лівобережжі пам'ятний знак воїнам УПА. У день відкриття біля знаку стоїть почесна варта курсантів кількох училищ. Церемонія починається молебнем за участі священників УАПЦ та УГКЦ. За кілька років пам'ятний знак стане мішенню понад сотні актів вандалізму: його засипатимуть сміттям, руйнуватимуть, намагатимуться "обміняти" на пам'ятник лєніну, а згодом — украдуть.