Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у документах архівів комуністичних спецслужб"

У лекції до Дня пам’яті жертв Голодоморів розкажуть про найважливіші й найнесподіваніші знахідки в архівах радянських спецслужб, які є правдивими свідченнями злочину радянського режиму проти українського народу.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Під час лекції буде оприлюднена інформація з раніше "совершенно секретних" документів комуністичних спецслужб. Зокрема:

- свідчення, зібрані чекістами, про справжні політичні настрої в українському селі кінця 1920-х - початку 1930-х рр.;

- матеріали про селянський опір колективізації, зокрема збройний, у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр.;

- чекістські звіти, статистичні та інші службові матеріали періоду 1928-1933 рр. щодо проведення політичних репресій (арештів, депортацій тощо) проти селян, насамперед заможних та середняків;

- матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932-1933 рр.: Дмитра Заволоки, Миколи Боканя, Олександри Радченко та інших;

- фотографії інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, які є основними справжніми фотосвідченнями Голодомору;

- матеріали, які свідчать про причини і жахливі наслідки Голодомору.

Лектор: український історик, завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України Олександр Іщук.

Автор лекції з 2007 до 2010 року входив до складу робочої групи наукового відділу Архіву СБУ, метою якої було опрацювання, розсекречення та публікація архівних матеріалів радянських спецслужб, які стосуються теми Голодомору.

Також Олександр Іщук є упорядником, автором та співавтором численних публікацій і видань розсекречених документальних свідчень Голодомору.

Час: 23 листопада, субота, 16:00.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: (044) 278-48-64.

Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Країна Газарія. Коли Чорне море було італійським

Найдавнішою європейською картою, дату виготовлення якої ми знаємо достеменно, вважають портолан П'єтро Весконті 1311 року. І на ньому, разом з рідною для картографа Італією, зображена й Україна – точніше північне узбережжя Чорного моря із Кримом.

"Бруд війни. Солдати на полі бою у Другій світовій". Уривок із книжки Мері Луїзи Робертс

Американська історикиня Мері Луїза Робертс пропонує інший погляд на Другу світову, зосереджуючись не на описі стратегій і битв, а на "соматичній історії" фронту — історії людського тіла. На основі мемуарів та свідчень учасників боїв у Нормандії, Апеннінах та Арденнах вона простежила, як тіло солдата водночас ставало і головним інструментом війни, і її найвразливішою жертвою.

Кіндрат Полуведько. Арешт у Харкові як відлуння гучного вбивства у Роттердамі

Після кількох бесід із чекістами Афанасій Іващенко став агентом на псевдо "Вчитель" і погодився ввести свого "товариша по партії" Павла Полуведька в коло керівних діячів закордонного центру УПСР у Празі. Для виведення за кордон їм придумали відповідну "легенду". Оскільки слідство за справою Кіндрата Полуведька завершилося і йому "світило" так само 5 років заслання у віддалених регіонах срср, перед друзями й колегами наочно продемонстрували сцену його відправлення до місця відбування покарання.

Пужники. У пошуках правди

Села Пужники, що на Тернопільщині, ви не знайдете на карті України. І проблема не в тому, що топографи забули про нього, чи воно занадто маленьке, щоб бути нанесеним. Його більше не існує, як і багато сіл, що зникли під час та після Другої світової війни. Однак минулого року село знову "з'явилося", щоправда, на шпальтах польських та українських видань. Що сталося у Пужниках у 1945-му? Який стосунок мають до цього УПА, "істрєбітєльні батальйони" та НКВД? Та, зрештою, коли воно перестало існувати?