Спецпроект

АНОНС: Лекція "Голодомор у документах архівів комуністичних спецслужб"

У лекції до Дня пам’яті жертв Голодоморів розкажуть про найважливіші й найнесподіваніші знахідки в архівах радянських спецслужб, які є правдивими свідченнями злочину радянського режиму проти українського народу.

Про це повідомляє Національний музей історії України.

 

Під час лекції буде оприлюднена інформація з раніше "совершенно секретних" документів комуністичних спецслужб. Зокрема:

- свідчення, зібрані чекістами, про справжні політичні настрої в українському селі кінця 1920-х - початку 1930-х рр.;

- матеріали про селянський опір колективізації, зокрема збройний, у кінці 1920-х - на початку 1930-х рр.;

- чекістські звіти, статистичні та інші службові матеріали періоду 1928-1933 рр. щодо проведення політичних репресій (арештів, депортацій тощо) проти селян, насамперед заможних та середняків;

- матеріали з архівних кримінальних справ на людей, які були заарештовані за збереження та поширення правдивої інформації про події Голодомору 1932-1933 рр.: Дмитра Заволоки, Миколи Боканя, Олександри Радченко та інших;

- фотографії інженера Вінербергера та фотографа з Батурина Миколи Боканя, які є основними справжніми фотосвідченнями Голодомору;

- матеріали, які свідчать про причини і жахливі наслідки Голодомору.

Лектор: український історик, завідувач відділу історії України ХХ ст. Національного музею історії України Олександр Іщук.

Автор лекції з 2007 до 2010 року входив до складу робочої групи наукового відділу Архіву СБУ, метою якої було опрацювання, розсекречення та публікація архівних матеріалів радянських спецслужб, які стосуються теми Голодомору.

Також Олександр Іщук є упорядником, автором та співавтором численних публікацій і видань розсекречених документальних свідчень Голодомору.

Час: 23 листопада, субота, 16:00.

Місце: Національний музей історії України, вул. Володимирська, 2, м. Київ

Контакт: (044) 278-48-64.

Вхід до музею на лекцію – 30 грн.

Персональні повідомлення про відзначення повстанців нагородами УПА

В УПА та збройному підпіллі ОУН, що підпорядковувалися УГВР упродовж 40-х – 50-х рр. ХХ століття діяла цілісна система нагород. Персональні повідомлення про відзначення повстанців під час активної збройної боротьби зазвичай були усними, про що знаходимо інформації як у спогадах, так і в архівних кримінальних справах колишніх вояків. Проте, до нашого часу також дійшли документи, які підтверджують існування друковано-письмових персональних повідомлень про відзначення.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.

Напади Бурундая та їхні наслідки. Уривок із книги "Король Руси Данило Романович" Даріуша Домбровського

Данило Романович, перший король Руси, – одна з головних постатей історії України. Подолавши численних внутрішніх та зовнішніх ворогів, Данило утвердився як один із найвпливовіших володарів Центрально-Східної Європи. Книжка Даріуша Домбровського – найповніша сьогодні біографія Данила Романовича. Ґрунтуючись на багатьох джерелах, автор не лише докладно реконструює життєвий шлях цього видатного державця, а й переконливо вписує його постать у європейський політичний ландшафт.