In Memoriam. Помер відомий ветеран ОУН та в'язень ГУЛАГу Михайло Стус

Заступник голови Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА, політв'язень радянських таборів Михайло Стус на псевдо "Залізняк" помер 4 листопада.

Про це повідомляє сторінка Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА.

 

Незабаром Михайлу Стусу мало виповнитися 92 роки.

Прощання з померлим відбудеться 7 листопада. На 12:30 запланово відспівування у Храмі Святого Миколая на Аскольдовій могилі, а на 14:00 - похорон на Лісовому цвинтарі.

Народився Михайло Стус 13 листопада 1927 року в селі Михальче Городенкіського району Івано-Франківської області. В 1943 році ступив у юнацьку ОУН з-під стягу Бандери. Очолював мережу ОУН в селі Михальче, за що був арештований радянськими репресивними органами.

У 1947 році його засудили на 10 років позбавлення волі. Термін засудження відбував у Норильських таборах. Звільнився у 1955 році.

"Він був великим патріотом України. З проголошенням Незалежності України у 1991 році вступив у Київське крайове братство ОУН і УПА. Став заступником голови Братства. Був дисциплінованим, став прикладом для молоді. Був добрим сім'янином, люблячим батьком і дідусем. Залишив у смутку дружину пані Валентину, сина та онуків", - йдеться у повідомленні Київського крайового братства ветеранів ОУН і УПА.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.