Усі розділи
Допомогти проекту

Харківську дошку генералові КҐБ повернули на місце. І одразу залили зеленкою. ФОТО

8 листопада демонтована меморіальна дошка генерал-майору КҐБ Юрію Шрамку знов з'явилася на будинку по вулиці Свободи в Харкові

8 листопада 2019

Про це пише депутат Харківської міськради Олена Горошко, яка проходила поруч. Вона додала до допису у Facebook фото дошки та людей, які її повторно встановили.

 
Goroshko Olena, facebook

У коментарях до її допису незабаром з'явилося фото, на якому дошку залито зеленкою. Хто це зробив, невідомо.

 
Олександр Серхієнкоу, facebook

Нагадаємо, дошку на будинку, де жир Шрамко, встановили 1 листопада. Кількома днями пізніше активісти зняли її та віднесли до будівлі міськради.

Встановлення дошки порушувало закон про декомунізацію. Шрамко обіймав посади начальника управління КҐБ у Ворошиловградській (1972-1980) та Харківській (1980-1987 рр.) областях, Києві та Київські області (1987-1991 рр.).

Теми
Дивіться також
У Харкові відновили меморіальну дошку Юрію Шевельову, розбиту за часів Януковича-Кернеса
У Харкові відновлено пам’ятник воїнам УПА
У Харкові відзначили 80-ті роковини трагедії у Дробицькому Яру
Григоренко vs Жуков: харківський проспект знову змінив назву
В Харкові встановили пам’ятник Папі Римському Івану Павлу II
Тексти

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.
10 липня 2020 — Сергій Рябенко

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.
25 квітня 2025 — Фабіан Бауманн

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.
24 квітня 2025 — Володимир Крижанівський

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.
22 квітня 2025 — Наталя Ємченко
Всі тексти «Історичної правди»
Коротко
29 квітня, 16:01

Українська громада у Любліні прибрала могили вояків УНР

29 квітня, 09:29

У Львові вшанували пам'ять українців, яких депортували під час операції "Вісла"

28 квітня, 10:27

У Кам'янці-Подільському відкриють новий музей в історичній будівлі

28 квітня, 10:14

Історичний клуб "Холодний Яр" заснував нагороду – "Лицар Холодного Яру".

Всі новини