Жукову в Харкові не місце. Кернес програв суд

Другий апеляційний адміністративний 8 листопада розглянув позов з вимогою скасувати повернення проспекту Григоренка в Харкові імені Жукова.

Про це у Facebook написав один із позивачів, адвокат Ігор Черняк.

Перед початком засідання біля будівлі суду зібралися кілька десятків активістів, що виступають проти повернення імені Жукова.

 
Maria Takhtaulova, facebook

У результаті судді задовольнили позов та скасували скандальне рішення Харківської міськради.

 
MARIA TAKHTAULOVA, FACEBOOK

"А в нас сьогодні - чергова перемога над Кернесом у суді. Другий апеляційний адміністративний суд виправив процесуальні порушення суду першої інстанції і знов ж таки... скасував рішення міськради про перейменування "взад" проспекту Маршала Жукова.

 
MARIA TAKHTAULOVA, FACEBOOK

З моменту проголошення постанова суду набрала законної сили! Відтепер - Жукова знову немає на мапі Харкова! Дякуємо колегії суддів за правосудне рішення!", - пише Черняк.

Нагадаємо, на сайті Харківської міської ради було зареєстровано електронну петицію щодо перейменування проспекту Петра Григоренка у м. Харкові на честь радянського маршала Георгія Жукова.

19 червня Харківська міська рада розглянула цю петицію і проголосувала за повернення топоніма. Для того, щоб рішення набрало чинності, необхідно ще підпис міського голови.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.