У Нью-Йорку відбулася прем’єра фільму про Євгена Маланюка

У Науковому товаристві ім. Шевченка в Америці відбулася прем’єра документального фільму «Нью-Йорк. Маланюк» українського режисера і музиканта Олександра Фразе-Фразенка.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, у фільмі відтворено нью-йоркський період життя Євгена Маланюка з 1949 до 1968 року.

 

"Молодий львівський режисер у своєрідній авторській манері показує маловідомі сторінки життя поета в Нью-Йорку, - зазначив перед показом письменник Василь Махно. – У фільмі використано унікальні звукозаписи Маланюка, що збереглися в Америці".

У стрічці відбито творчі пошуки письменника та його непрості особисті стосунки. Про це, зокрема, розповідають письменники з Нью-Йоркської групи Богдан Рубчак, Богдан Бойчук, Юрій Тарнавський, літературознавці Джордж Грабович, Тамара Скрипка, історик Анна Процик, письменник Юрій Андрухович.


Довідка. Євген Маланюк (1897 – 1968) – видатний український поет, публіцист, критик. Народився в Новоархангельську (нині – Кіровоградщина). Воював в армії УНР, з 1920 року мешкав у Польщі, Чехословаччині, Німеччині, США. Його твори були заборонені в СРСР.

Сталева труна на вісім персон

17 лютого 1864 року, сто п'ятдесят сім років тому, підводний човен "Hunley" конструкції Горація Ханлі атакував і потопив паровий шлюп "Housatonic" і це була перша в історії успішна атака корабля з глибини. Не надто тямущі в історії люди приписують Жулю Верну купу передбачень, і в тому числі – мало не винахід підводного човна. Це не так, це дуже сильно не так. Чистих передбачень у Жуля Верна дуже мало, а підводних човнів на той час було збудовано вже з десяток.

«Нормалізація» Ґустава Гусака

«Страх. Зі, страху, що його звільнять з роботи, вчитель навчає в школі речей, котрим не вірить. Зі страху за своє майбутнє, учень їх повторює. Зі страху, що не зможе продовжувати навчання, він вступає в Союз молоді і робить те, що йому наказують. … Зі страху через наслідки, люди беруть участь у виборах, обирають запропонованих кандидатів і роблять вигляд, що вважають це справжніми виборами…». Вацлав Гавел дописав текст, котрий отримав назву «Лист Ґуставу Гусакові». Надворі була весна 1975 року, в Чехословаччині панувала «нормалізація», а її незмінним символом був Ґустав Гусак – президент країни та генеральний секретар ЦК КПЧ. Людина карколомної і неоднозначної долі.

Формула краси. Дерев’яні церкви України: втрачене мистецтво?

Українські дерев'яні церкви – це фольклор, тільки в архітектурі. Збудовані переважно безіменними для нас майстрами на замовлення спільноти, громади села – вони могли бути (а могли не бути) шедеврами, але завжди втілювали народну уяву про красу, про велич, про присутність Бога на землі. Можливо тому знищення храмів більшовиками українці сприймали як саморуйнування. Дерев'яні церкви зникали з різних причин (вогонь і вода, шашель і грибок, занепад громади), але саме насильницька, свідома деструкція була найболіснішою – через неприродність втрати.

Леся Українка: про що не пишуть у підручниках

Хвора, сумна і з грабельками – такою навчили нас бачити Лесю Українку. Але якою вона була насправді? На щастя, Лариса Косач одна з небагатьох класиків, чий архів (зокрема, листування) вдалося зберегти, а з ним і цілу історію української літератури та життя культурної еліти зламу ХІХ і ХХ століть. Завдяки цим архівам ми можемо подивитися на неї по-новому, а заразом і на цілу епоху: час тендітних дам, літературних вечорів, перших курортів, трамваїв і краси епістолярного стилю…