Росія наполегливо працює над переписуванням історії, - президент Литви

Президент Литви Гітанас Науседа звинуватив Росію у прагненні переписати історію, назвавши як приклад заперечення впливу таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на історію Європи, її сьогодення і майбутнє.

Про це він повідомив на своїй сторінці в Facebook, передає видання "День".

 
Фото: Reuters

"Останнім часом Росія наполегливо працює над переписуванням історії. Одним із прикладів є заперечення впливу секретних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа на болісну історію Європи", - повідомляє Науседа.

Він зазначив, що 24 грудня 1989 року з'їзд народних депутатів СРСР визнав існування таємних протоколів пакту Молотова-Ріббентропа 1939 року та оголосив їх недійсними.

Литовський президент нагадує, що "ці секретні угоди між нацистською Німеччиною і комуністичним Радянським Союзом призвели до подальшої окупації країн Балтії. "Сьогодні давайте розглянемо, що пережила наша країна за ці десятиріччя. Давайте оцінимо ті важливі мотиви державності, громадянства і спротиву агресії, які надихнули народ Литви, Латвії та Естонії на боротьбу за незалежність.

Історична пам'ять визначає сприйняття майбутнього. Давайте не будемо забувати уроки, які ми повинні винести з нашої власної та європейської історії. Давайте не будемо замінювати правду підпорами брехні", - резюмує президент Литви.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.