У Польщі у підвалі будинку знайшли скарб вартістю 12 млн. грн. ФОТО

Будівельники знайшли скарб давніх монет у Кракові. Будівля, яку готували під квартири та готель, колись належала чернечому ордену.

З її підвалу вдалося витягнути 10 тис. рідкісних мідних монет XVIII ст. У той час Річчю Посполитою правив її останній король Станіслав II Понятовський, повідомляють Хроніки Любарта із посиланням на The Daily Mail.

 
ФОТО: dailymail.co.uk

Знахідку оцінюють у £ 400 тис. – близько 12 млн грн. Ченці ховали скарби у полотняних мішках, які згнили з часом. Експерти вважають, що вартість кожної монети того періоду може досягати £ 40.

 
ФОТО: dailymail.co.uk

Знахідку передали представникам Археологічного музею Кракова, які встановлять, як мішки із грошима опинилися там та збережуть їх.

"Ми створюємо культуру пам’яті в Україні", - Гаяне Авакян

Інтерв’ю зі співзасновницею Платформи пам’яті "Меморіал" Гаяне Авакян для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

Перешкодити єднанню ОУН із сіоністами. "Активні заходи" кдб

На початку 1970-х років із закордонних резидентур кдб срср надійшла низка документів, у яких зверталася увага на нову тенденцію в середовищі емігрантських центрів. Йшлося про те, що оунівці і сіоністи, попри здавалося б ідеологічні та інші розбіжності, почали об’єднуватися для спільної боротьби проти політики срср. Про те, як кдб намагався перешкодити такому єднанню, розповідають розсекречені документи з архіву Служби зовнішньої розвідки України.

Полон як тінь війни

Українська історія нерозривно пов'язана з війнами й боротьбою за незалежність. В усіх цих конфліктах українці опинялися в полоні: від часів визвольних змагань початку ХХ століття до сучасної війни проти Росії. Тема полону є не лише правовою чи військовою проблемою, а й історико-культурним дзеркалом епохи: вона відображає стан гуманістичних цінностей, культуру дотримання міжнародних норм і характер політичних режимів.

Тімоті Снайдер: Глобальна ініціатива у пошуках історичної правди

"Історія не є воюючою стороною. Завдання будь-якої серйозної історії, включно з таким проєктом як цей, — дійти до правди. А правда завжди цікавіша за міф. Правда демократична в той спосіб, у який міф бути не може, бо міф вимагає покори, міф вимагає відсутності сумнівів. Історична правда нагадує нам, що життя — це не стільки впевненість у чомусь хибному, скільки постійно зростаюче знання про різні речі, які можуть бути правдивими. Тому я не сумніваюся, що наприкінці цього проєкту люди в Україні і по всьому світі, будуть набагато краще підготовлені до боротьби з російською пропагандою, ніж зараз".