АНОНС: Віталій Нахманович говоритиме про Другу світову війну в історії та історичній пам'яті

Лекція Віталія Нахмановича "Друга світова війна в історії та історичній пам’яті" відбудеться у книгарні "Є" 4 грудня.

"Три покоління народилися і виросли з дня закінчення Другої світової війни, а ми досі живемо в "повоєнному світі". Травма війни не дає спокою не лише мешканцям пострадянського простору, які зростали на міфі про "Велику Вітчизняну", а й жителям країн Заходу, для яких Голокост став стрижнем сучасної постмодерної цивілізації.

 

Як і чому так сталося? Чи приречені ми назавжди залишатися заручниками тієї далекої війни, чи здатні нарешті покласти її на полицю історії? Чи, може, ми насправді ще не вивчили всіх її уроків, і вона супроводжуватиме нас весь час, доки існуватиме світ, який її породив?

Щоб не те що відповісти на ці питання, а хоча б наблизитися до відповіді на них, ми маємо розглянути Другу світову війну в декількох вимірах та в різних наближеннях.

Для початку, треба визначити загальне співвідношення історії та пам'яті взагалі: історії як об'єктивної послідовності та взаємозв'язку явищ і подій та пам'яті як міфу, породженого нашими сьогоднішніми уявленнями про світ та наше місце в ньому.

Після цього ми спробуємо розглянути історію війни та пам'ять про неї в різних контекстах: у контексті історії Заходу як цивілізації, що її породила, у контекстах історії Німеччини та Радянського Союзу як держав, що її розпочали, і в контекстах історії двох бездержавних народів – українців і євреїв, – що стали ледь не основними її жертвами.

Нам йтиметься про різні аспекти цієї історії: ідейний і моральний, політичний і суспільний. При цьому ми не торкатимемося ані бойових дій, ані проблем економіки, того, що найбільше привертає увагу, але й найбільше затьмарює справжній зміст тих подій.

Натомість ми не обмежимося аналізом витоків та перебігу війни, а приділимо увагу її наслідкам в усіх зазначених сферах, адже саме наслідки війни спричинилися до того, що вона посіла центральне місце в історичній пам'яті народів, що її пережили".

Віталій Нахманович - історик і етнополітолог, провідний науковий співробітник Музею історії м. Києва, відповідальний секретар Громадського комітету для вшанування пам'яті жертв Бабиного Яру.

Модерує Ольга Петренко-Цеунова.

4 грудня, середа, 18:30.

Місце: Книгарня "Є", вул. Лисенка, 3.

Вхід вільний.

Подія у Facebook.

Гомельська офіцерська сотня: союзник чи ворог української держави?

1 березня 1918 року Гомель зайняли німецькі війська відповідно до Берестейського договору, а через кілька днів він був переданий разом з повітом до Української Народної Республіки. За тиждень до вступу німців Гомельський революційний комітет та Поліський комітет РКП(б) терміново евакуювались на схід.

Бандера і спорт: вболівав за «Мюнхен-1860», грав у баскетбол, обожнював лижі

Про життя Степана Бандери відомо чимало – що про український період і діяльність тут, що про польське та німецьке ув’язнення та життя в еміграції. Одна з частин біографії провідника, яка не має належного дослідження й бодай однієї цільної статті, – зацікавлення Бандерою спортом. Більшість історій вже обросла легендами та міфами. Що не дивно, коли мова йде про таку постать.

Як наші Казань брали. Українське військо в Татарстані

«Скоро всіх набралося до 3000 добре озброєних українців, при 3-х гарматах, які притягли українці гарматники другого запасового дивізіону… Коли всі зібралися коло штабу округи, то пред'явили кацапам ультиматум, що, як через півгодини не випустять заарештованих українців, то розіб'ють все місто. Кацапи, налякані відвагою українців, зараз звільнили голову й представників»

Як працює «Історична правда з Вахтангом Кіпіані»

Володимир Молодій працював у «Історичній правді» журналістом і сценаристом з 2015 по 2019 рік, а програма існує вже понад сім років. Для MediaLab він поговорив із Вахтангом Кіпіані та командою про появу програми, зміну форматів, напрацювання підходів до роботи з історичними сюжетами, пошук локацій, реквізиту та акторів для зйомок. Всі ці завдання можна вирішити маючи мотивацію та розуміння місії проєкту.