У Києві відкрилася виставка про репресованого археолога Мовчанівського

З 27 грудня у Національному музеї історії України діє виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору», приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського вченого-археолога, краєзнавця, музейника Теодосія Мовчанівського

Про це повідомляє Інститут археології НАН України.

 

Виставка підготовлена фахівцями музейниками із залученням джерел з Наукового архіву Інституту археології. Це спільний проект НМІУ та ІА НАНУ з серії виставок "Репресована археологія". Серію присвячено українським науковцям, доля яких була знищена радянською репресивною машиною.

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський  (1899 - 1938) проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток. Саме Мовчанівський сформував систему наукової фіксації розкопочного процесу, в тому числі ввів польові щоденники, які мали вестися за певною схемою.

На виставці представлено речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва. Це близько 200 предметів з колекції матеріалів з розкопок Мовчанівського, яка зберігається у фондах НМІУ.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Мовчанівського (відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище", польовий щоденник) з Наукового Архіву Інституту археології НАН України.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського було заарештовано за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки". Трійка при Київському облуправлінні НКВС УРСР засудила його до вищої міри покарання. 10 травня 1938 р. Мовчанівського було страчено.

Постановою Президії Київського обласного суду від 12 травня 1971 р. археолога було реабілітовано за відсутністю складу злочину.

Історія сала

Знайомство людини з салом відбулося рано. Тоді, коли не існувало ані осілого життя, ані сільського господарства, ані народів в сучасному розумінні цього слова. Вочевидь, зустрілися вони в той самим момент, коли наш пращур вперше вийшов переможцем в двобої з диким кабаном і вирішив поцікавитися, а що в того під шкірою. І виявив чималенький шмат жиру — білого, поживного, а головне смачного.

Антон Дробович: Гри в одні ворота не буде

Розмова з Антоном Дробовичем, головою Українського інституту національної пам’яті (УІНП) про польсько-українські відносини, спільні плани та проекти, виклики на новій посаді, а також про те, кого він вважає героями України. Інститут Антон Дробович очолив у грудні 2019 року, після того, як виграв конкурс, попереднім керівником був Володимир В’ятрович.

Луцьк в окупації: побороти епідемії й вижити!

Луцьк – одне з перших українських міст, яке було окуповане вермахтом вже надвечір 25 червня 1941 року. Нова окупація приносить не тільки усі «принади» нацистського режиму, але й епідемії

Як і чому вікінги опинилися у Західній Україні

Як тут опинилися скандинави? Вони були важливою частиною державного апарату Русі, особливо в період правління князя Володимира. З літопису відомо, що Володимир був змушений тікати у Швецію після невдачі у міжусобній війні. Звідти він повернувся із армією варягів, які допомогли відвоювати спадщину.