У Києві відкрилася виставка про репресованого археолога Мовчанівського

З 27 грудня у Національному музеї історії України діє виставка «Доля науковця у горнилі Великого терору», приурочена до 120-річчя від дня народження видатного українського вченого-археолога, краєзнавця, музейника Теодосія Мовчанівського

Про це повідомляє Інститут археології НАН України.

 

Виставка підготовлена фахівцями музейниками із залученням джерел з Наукового архіву Інституту археології. Це спільний проект НМІУ та ІА НАНУ з серії виставок "Репресована археологія". Серію присвячено українським науковцям, доля яких була знищена радянською репресивною машиною.

Теодосій (Феодосій) Мовчанівський  (1899 - 1938) проводив розкопки Райковецького городища, Вишгорода, с. Городськ на Житомирщині, території Десятинної церкви в Києві та багатьох інших пам'яток. Саме Мовчанівський сформував систему наукової фіксації розкопочного процесу, в тому числі ввів польові щоденники, які мали вестися за певною схемою.

На виставці представлено речі з Райковецького городища, багатошарової пам'ятки Плисків-Чернявка, з Вишгорода та Києва. Це близько 200 предметів з колекції матеріалів з розкопок Мовчанівського, яка зберігається у фондах НМІУ.

Також у вітринах знайшли своє місце оригінальні документи Мовчанівського (відкритий лист на розкопки, машинопис роботи "Райковецьке феодальне городище", польовий щоденник) з Наукового Архіву Інституту археології НАН України.

17 лютого 1938 р. Теодосія Мовчанівського було заарештовано за стандартним звинуваченням у причетності до антирадянської націоналістичної організації, за "шкідливу діяльність в області науки". Трійка при Київському облуправлінні НКВС УРСР засудила його до вищої міри покарання. 10 травня 1938 р. Мовчанівського було страчено.

Постановою Президії Київського обласного суду від 12 травня 1971 р. археолога було реабілітовано за відсутністю складу злочину.

Про Невідомого Солдата

Є вислів "війна закінчиться тоді, коли буде похований останній солдат". Він далекий від реальності. Насправді жодна війна не закінчена. Тому могила невідомому солдату - це важливий символ, адже це пам'ятник усім - і тим, хто поки що невідомий, і тим, кого ми ніколи не знатимемо по імені.

Пам’яті Ольги Стокотельної: "Нехай назавжди твоє добре ім’я буде між людьми"

В історії українського Руху опору 70-80 років ХХ століття особливе місце належить Ользі та Павлові Стокотельним – особам, які були відданими ідеалам вільної та незалежної України й поєднали своє життя з відомими дисидентами, правозахисниками Надією Світличною та Миколою Горбалем. У квітні цього року Ользі та Павлові мало б виповнитися 162… Саме так двійнята Стокотельні рахували свої роки. Та не судилась. 20 грудня 2023 року Ольга покинула цей світ. Цьогоріч Павло вперше за 81 рік буде свій день народження зустрічати сам.

Як співробітники КГБ намагалися зробити з Івана Багряного «червоного»

У 1950–1960-х роках органи МГБ/КГБ СССР намагалися схилити до співпраці, відмови від антирадянської діяльності й повернення до Радянського Союзу діячів культури, науки і літератури, які опинилися в еміграції. А в разі невдачі розробляли заходи з їх компрометації і навіть ліквідації. Одним із об'єктів такої оперативної розробки був відомий політичний діяч і письменник Іван Багряний.

"Звичайний фашизм": розбір тез про "священную войну" Росії проти України та Заходу

Один із важливих етапів у формуванні російської квазірелігійної доктрини "русского мира", яка за задумом має стати офіційною державною та релігійною ідеологією путінської Росії, відбувся 27 березня 2024 року. У цей день сталася знакова подія – у Залі церковних соборів Храму Христа Спасителя у Москві під головуванням Московського патріарха Кирила було офіційно затверджено "Наказ XXV Всесвітнього російського народного собору", який отримав назву "Настоящее и будущее Русского мира".