Президент Литви Науседа нагородив медалями 11 українців, які охороняли Верховну раду Литви в 1991 році. ФОТО

Лідер Литовської Республіки Гітанас Науседа вручив 11 громадянам України пам'ятні медалі. У січні 1991 року вони активно захищали свободу і незалежність Литви.

Про це Цензор.НЕТ повідомляє з посиланням на пресслужбу президента Литви.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Церемонія нагородження відбулася в Президентському палаці у Вільнюсі. Громадяни Литви та України були нагороджені пам'ятними медалями до Дня захисників свободи 13 січня.

 
Фото: пресслужба президента Литви

"Навіть перед лицем найбільшої небезпеки Литва була не одна. Ми з великою повагою згадуємо тих, хто протестував і засуджував кровопролиття в інших країнах.

Ми дякуємо тим, хто поділяв небезпеку з нашими захисниками свободи, збирав і перевозив підтримку за межі Литви, а деякі, як наші українські друзі, навіть присягли Литовській Республіці", - сказав Науседа.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Державні нагороди отримали 24 особи. Українці були удостоєні цієї нагороди вперше з 2002 року. Частина з них у січні 1991 року захищали Верховну Раду Литовської Республіки та інші важливі державні об'єкти.

 
Фото: пресслужба президента Литви

13 січня 1991 радянська влада намагалася силою повалити владу Литви, яка оголосила 11 березня 1990 року незалежність від СРСР.

Під час захоплення радянськими військовими частинами та спецпідрозділами Вільнюської телевежі і будівлі Литовського радіо і ТБ загинуло 14 осіб, більш ніж тисяча беззбройних людей постраждали.

 
Фото: пресслужба президента Литви

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.