Заява Українського інституту національної пам'яті щодо збереження військових поховань у Польщі

20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

"Історична правда" публікує заяву Українського інституту національної пам'яті у зв'язку з цією подією. Заява розміщена на офіційному сайті УІНП.

 

"У січні цього року на горі Монастир у Підкарпатському воєводстві у Польщі стався черговий акт вандалізму – була понівечена пам'ятна дошка з іменами вояків УПА, які загинули у боях з НКВД у 1945 році.

Категорично засуджуємо цю дію і сподіваємося, що найближчим часом це та інші місця поховань будуть відновлені, а винні у нарузі над пам'яттю – справедливо покарані.

Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушникики у яму
Невідомі вкинули таблицю з меморіалу УПА та рушникики у яму
ФОТО НАДАНЕ ОБ'ЄДНАННЯМ УКРАЇНЦІВ У ПОЛЬЩІ

 

Підкреслюємо важливість для нас офіційної заяви Міністерства закордонних справ Республіки Польща, у якій засуджується цей акт вандалізму, а також висловлюється запевнення, що польські компетентні органи розслідуватимуть цю справу.

Цінуємо позицію польського уряду, сприймаємо її як важливу частину збереження добросусідських відносин та очікуємо на результати слідства.

Також не виключаємо, що могла мати місце інспірована ззовні провокація напередодні зустрічі президентів України та Польщі, запланованої наступного тижня безпосередньо перед урочистостями з нагоди 75-річчя звільнення колишнього концентраційного табору Аушвіц-Біркенау.

Нагадаємо, що це вже 19-й акт вандалізму від початку російсько-української війни.

Сподіваємося, що попередні домовленості про відновлення законних місць пам'яті будуть результативними, а підтримання конструктивних контактів між українськими та польськими інституціями сприятиме спільному гідному вшануванню пам'яті загиблих українців та поляків" - йдеться у заяві УІНП.

 

Нагадуємо, що 20 січня з'явилася інформація про те, що на горі Монастир біля Верхрати знищено таблицю з могили воїнів Української повстанської армії (УПА). Посольство України в Польщі поінформувало МЗС РП про цей факт.

Читайте також:

Відновлення меморіалів УПА: у польському Інституті нацпам'яті назвали умови

Нагадуємо, що 9 жовтня 2016 року невідомі повністю знищили пам'ятник на братській могилі 13-х вояків УПА, що розташований на кладовищі с. Верхрата Любачівського повіту Підкарпатського воєводства.

Того ж дня польська ультраправа організація Oboz Wielkiej Polski (OWS, "Табір великої Польщі"), відома своєю співпрацею із терористичними угрупуваннями ДНР і ЛНР, взяла на себе відповідальність за вчинений акт вандалізму.

Хрест на могилі-кургані очистили лише 2017 року працівники меморіально-пошукового підприємства "Доля" при Львівській обласній раді.

26 квітня 2017 року на цвинтарі у селі Грушовичі біля Перемишля представники правих польських організацій зруйнували монумент воякам Української повстанської армії. Руйнування братської могили вояків УПА в Грушовичах було 15-м актом наруги над місцями пам'яті українського народу на території Республіки Польща, вчиненим від 2014 року.


Читайте також: 

Зеленський і Дуда. Про що домовились президенти в політиці історичної пам'яті


Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.