Архів СБУ презентував збірку «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр.». ФОТО. ВІДЕО

В інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулась презентація збірки «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб», створеної за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

 

У заході взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, доктор історичних наук професор Станіслав Кульчицький, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, представники державних установ та громадських організацій, науковці.

"Це видання містить раніше невідому або малодоступну для широкого загалу і фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії кримськотатарського народу – про національний рух у період воєн і революцій 1917–1920 рр.", – зазначив під час спілкування із присутніми директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 

Структурно книга складається із двох частин, історичного екскурсу та добірки архівних документів. Так на окрему увагу заслуговують розсекречені матеріали зі справи "Міллі-Фірка", а особливо протоколи Слідчої комісії Кримськотатарського парламенту із відомостями про жертви серед місцевого населення та матеріальні збитки внаслідок захоплення більшовиками влади в Криму.

Паралелі із сучасними подіями та ситуацією на тимчасово анексованому півострові провести не складно.

 

"Читачам також будуть цікаві чекістські переклади чотирьох протоколів національних установчих зборів і першого Курултаю від грудня 1917 року. Оригінали цих матеріалів лишилися в Криму", – зазначив Андрій Когут.

У цьому контексті автор історико-аналітичної частини книжки і наукових коментарів до документів та співупорядник видання Андрій Іванець наголосив, що важливу роль для висвітлення трансформації корінного в Криму кримськотатарського народу у етнонацію у 1917–1920 рр. мають документи репресивних органів СРСР.

"Для українських вчених утруднений, а іноді і унеможливлений доступ до них на тимчасово окупованій території Криму і в Росії. Втім завдяки процесам декомунізації такі документи можна вивчати у архівах на вільній території України", – наголосив науковець.

 

Поява збірки є результатам спільної та кропіткої праці фахівців ГДА СБУ, Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України та Центру досліджень визвольного руху за підтримки Міністерства культури, молоді та спорту України.


Вміщені до збірки матеріали доступні також в електронному форматі.

Від символу до імені: у пошуку власних моделей військового цвинтаря

Присвячені невідомому солдату монументи можна знайти у Франції, США, Британії, Канаді та інших країнах умовного Заходу. Зрештою, традиція символічних і цілком реальних могил невідомих солдатів народилася саме у Західній Європі. Асоціація могили невідомого солдата з Радянським Союзом радше пов'язана з зацикленістю політики пам'яті сучасної Росії на Другій світовій війні, ніж із якоюсь особливою прихильністю радянців до невідомих солдатів.

Володимир Лаврик: віднайдений епізод з литовського життя офіцера Армії УНР

Щонайменше 70 майбутніх офіцерів міжвоєнного Війська Литовського народилися в Україні. Сотні пов’язані з українськими теренами навчанням, юнацькими роками, участю у боях Першої світової війни, пролитою кров’ю у боротьбі за вільну Україну. Водночас, литовська земля народжувала майбутніх бійців українських визвольних змагань, героїв Війни за незалежність.

"Не допустити витоку за кордон відомостей про голод в Україні"

У 1980-х роках органи кдб урср пильно відстежували діяльність представників української діаспори, спрямовану на привернення уваги світової громадськості до Голодомору в Україні 1932–1933 років, і намагалися всіляко перешкоджати цьому. У циркулярах і вказівках з Києва до обласних управлінь кдб ішлося про те, які необхідно вжити агентурно-оперативні заходи "для протидії ворожим акціям закордонних наццентрів".

"Нас не подолати!". Полтавський вимір Помаранчевих подій: до 20-ої річниці Другого Майдану

Цьогоріч відзначаємо 20-річчя Другого Майдану або "Помаранчевої революції". Це акції за збереження незалежності і проти масових фальсифікацій президентських виборів 2004 року на користь путінського ставленика Януковича. Під помаранчевими стягами гуртувалися ті, хто не хотів сповзання України у болото "совка" і російських впливів. Помаранчеві протести стартували 21 листопада 2004 року і тривали до 28 грудня 2004 року. За даними соціологів, понад 6,6 млн громадян взяли участь у Помаранчевій революції.