Архів СБУ презентував збірку «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр.». ФОТО. ВІДЕО

В інформаційному агентстві «Укрінформ» відбулась презентація збірки «Кримськотатарський національний рух у 1917–1920 рр. за архівами комуністичних спецслужб», створеної за матеріалами Галузевого державного архіву Служби безпеки України.

Про це повідомляє пресслужба СБУ.

 

У заході взяли участь голова Меджлісу кримськотатарського народу Рефат Чубаров, доктор історичних наук професор Станіслав Кульчицький, голова Державної архівної служби України Анатолій Хромов, представники державних установ та громадських організацій, науковці.

"Це видання містить раніше невідому або малодоступну для широкого загалу і фахівців інформацію про один із ключових періодів в історії кримськотатарського народу – про національний рух у період воєн і революцій 1917–1920 рр.", – зазначив під час спілкування із присутніми директор Архіву СБУ Андрій Когут.

 

Структурно книга складається із двох частин, історичного екскурсу та добірки архівних документів. Так на окрему увагу заслуговують розсекречені матеріали зі справи "Міллі-Фірка", а особливо протоколи Слідчої комісії Кримськотатарського парламенту із відомостями про жертви серед місцевого населення та матеріальні збитки внаслідок захоплення більшовиками влади в Криму.

Паралелі із сучасними подіями та ситуацією на тимчасово анексованому півострові провести не складно.

 

"Читачам також будуть цікаві чекістські переклади чотирьох протоколів національних установчих зборів і першого Курултаю від грудня 1917 року. Оригінали цих матеріалів лишилися в Криму", – зазначив Андрій Когут.

У цьому контексті автор історико-аналітичної частини книжки і наукових коментарів до документів та співупорядник видання Андрій Іванець наголосив, що важливу роль для висвітлення трансформації корінного в Криму кримськотатарського народу у етнонацію у 1917–1920 рр. мають документи репресивних органів СРСР.

"Для українських вчених утруднений, а іноді і унеможливлений доступ до них на тимчасово окупованій території Криму і в Росії. Втім завдяки процесам декомунізації такі документи можна вивчати у архівах на вільній території України", – наголосив науковець.

 

Поява збірки є результатам спільної та кропіткої праці фахівців ГДА СБУ, Науково-дослідного інституту українознавства Міністерства освіти і науки України та Центру досліджень визвольного руху за підтримки Міністерства культури, молоді та спорту України.


Вміщені до збірки матеріали доступні також в електронному форматі.

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.