У 2019 Лувр відвідали 9,6 мільйона осіб

У 2019 Лувр залишився найбільш відвідуваним музеєм у світі, але не побив власний рекорд 2018 року, коли головний паризький музей відвідали 10,2 млн осіб. Цифри 2019 року – 9,6 млн відвідувачів – стали третім кращим результатом за всю історію музею.

Про це повідомляє Міжнародне французьке радіо.

 
ФОТО: REUTERS/Regis Duvignau

Як заявив директор Лувра Жан-Люк Мартінез в інтерв'ю агентству AFP, страйк паризького транспорту в грудні майже не позначився на кількості відвідувань музею - число відвідувачів залишилося на тому ж рівні, що і в грудні 2018 року.

За словами Мартінеза зниження числа відвідувачів на 600 тисяч осіб пояснюється ремонтними роботами в "Залі держав" у Луврі, що почалися в середині липня. Через роботи "Джоконду" Леонардо да Вінчі перенесли в інший зал, а в окремих частинах музею почалися скупчення людей, і вперше в історії музею довелося відмовляти відвідувачам.

"Влітку 2019 роки ми прийняли на 20% менше людей, ніж влітку 2018 року. Це було добровільне рішення. Ми спробували обмежити потік, щоб кількість відвідувачів не перевалювала за мільйон на місяць, як це було в 2018 році ", - розповів Жан-Люк Мартінез.

Він порадив відвідувачам заздалегідь бронювати квитки в інтернеті. "Ми не можемо зробити бронювання квитків обов'язковим", - зазначив директор Лувра.

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.

Антон Лягуша: «Зараз в Україні формується демократична пам’ять»

Інтерв’ю з Антоном Лягушею, кандидатом історичних наук, деканом факультету магістерських соціальних та гуманітарних студій Київської школи економіки (KSE) для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.