Площу перед посольством РФ у Празі перейменують на честь Бориса Нємцова

Російське посольство у Празі наприкінці лютого отримає нову адресу – площу, на якій воно розташоване, назвуть іменем вбитого російського опозиціонера Бориса Нємцова.

Про це повідомляє "Європейська правда" з посиланням на видання Aktualne.

Борис Нємцов
Борис Нємцов

Рішення про перейменування площі Під каштанами вже ухвалила топографічна комісія чеської столиці.

"Комісія з топографії заявляє, що не знайшла технічних, адміністративних або організаційних перешкод для перейменування", - заявили в комісії.

Комісія розглядала цю пропозицію в минулому, але цього разу вирішила її підтримати. Зіграло свою роль і те, що ніхто не повідомив про постійне проживання за цією адресою, так що будь-які ускладнення, які могли б виникнути із зобов'язанням місцевих жителів міняти місце проживання в посвідченнях особи, усунені.

Остаточно це рішення має бути ухвалене в кінці лютого, коли відповідний пункт буде запропонований мером Праги Зденеком Гржибом.

"Я вважаю, що ми маємо проголосувати з цього питання 24 лютого, тому що я хотів би бути присутнім на урочистій церемонії відкриття в річницю вбивства Бориса Нємцова, в ідеалі з дочкою Бориса Нємцова", - сказав Гржиб.

Церемонія перейменування площі має відбутися 27 лютого – в день п'ятої річниці вбивства Нємцова.

За словами мера, голосів на підтримку перейменування цілком вистачить.

Таким чином, керівництво міста задовольнило давні прохання авторів петиції на чолі з депутатом Петром Кутілеком (зелені), який закликав до перейменування площі. Під петицією поки зібрано понад 4,5 тисяч підписів.

ДОВІДКА. Нємцов убитий на Великому Москворецькому мосту, неподалік Кремля, чотирма пострілами у спину 27 лютого 2015 року. Похований на Троєкуровському кладовищі. У липні 2017 року за вбивство Нємцова за наймом у складі організованої групи були засуджені п'ятеро чеченців.

Борис Нємцов у 2004 році підтримав Помаранчеву революції в Україні, пізніше був призначений позаштатним радником президента України Віктора Ющенка. Закликав чинити ідеологічний тиск на Кремль.

У 2013 році він підтримав Євромайдан. Під час Майдану йому було заборонено в'їзд до України. У 2014 році Нємцов засудив анексію Криму Росією.

У вересні того ж року підписав заяву з вимогою "припинити військову авантюру: вивести з території України російські війська та припинити пропагандистську, матеріальну та військову підтримку прихильників самопроголошених ДНР та ЛНР".

Василь Мудрий (1893–1966)

"24 серпня 1939 року у Львові відбувся Крайовий конгрес Українського національно-демократичного об'єднання, на якому одностайно ухвалено резолюцію, що українське громадянство виконає в цих важких часах горожанські обов'язки крови і майна, які накладає на нього приналежність до Польської Держави... нині не час для взаємних політичних суперечок і що вищезазначене рішення разом з українським суспільством у повному обсязі виконаємо та понесемо всі жертви для спільної оборони держави".

Нестабільність і криза. Фрагмент книги "Революційна весна" Крістофера Кларка

Весна 1848 року ознаменувала час, коли Європу воднораз огорнули надія і страх, вона відчула крихкість усталеного століттями політичного порядку. Повстання у Парижі, Відні, Берліні, Мілані, Празі та десятках інших міст не були ізольованими епізодами, а стали першою загальноєвропейською революцією модерної доби. За інтенсивністю та географічним розмахом вона не мала прецедентів і охопила майже весь континент: від Португалії до Галичини й від Скандинавії до Сицилії. Люди по всій Європі стали учасниками масової політики та вимагали соціальної емансипації, громадянських прав і національного самовизначення.

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.