У Тернополі презентували документальну книгу про архів УПА

Документальне видання про архів УПА, збережений у криївці в церкві села Кордишів на Тернопільщині, презентували у четвер в обласному центрі.

Про це повідомляє кореспондент Укрінформу.

 
Фото: Тернопільська облрада

"До книги "Бандерівська скриня: архів УПА з криївки в Кордишеві на Шумщині" увійшли унікальні документи, які випадково у 2011 році були виявлені на горищі сільської церкви.

У старій скрині, своєрідному "сейфі", повстанці зберігали сотні архівних документів-свідчень боротьби воїнів УПА із німецькими окупантами та підрозділами НКВС.

Це – різноманітні накази, агітаційні матеріали, звернення, листівки, інструкції, датовані кінцем 40-х, початком 50-х років минулого століття", - розповів уродженець села, а нині – начальник обласного управління культури Григорій Шергей.

За його словами, минулого року коли продовжилися дослідження сакральної споруди у Кордишеві, було знайдено ще одну замасковану криївку.

В обох підпільних сховищах було виявлено зброю, набої, одяг та побутові предмети, якими користувалися українські повстанці.

У новій книзі подано матеріали, зібрані експедицією Тернопільського обласного центру охорони та наукових досліджень пам'яток культурної спадщини.

Йозеф Мислівечек та Максим Березовський: чех та українець, які підкорили музичну Італію

Долі цих двох блискучих композиторів перетнулися у щасливий для обох, сповнений надій і планів момент життя. Сталося це рівно 250 років тому – 15 травня 1771 року. Цього дня Йозеф Мислівечек та Максим Березовський складали іспит в Болонській філармонічній академії.

“На рівні держави схаменулися вшановувати Праведників коли майже нікого не лишилося”

14 травня вперше в історії незалежної України буде відзначати День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни. У світі таких людей називають Праведниками, а держава Ізраїль та Меморіальний комплекс історії Голокосту Яд Вашем нагороджують їх почесним званням Праведник народів Світу. 2659 людей, які проживали на території сучасної України, визнано Праведниками народів Світу, проте на сьогодні в живих залишилося менш як 17 героїв

Місія "Незалежність"

Після повернення із Закарпаття до Кракова, де 1–4 квітня 1941 року вже відбувся ІІ Великий збір ОУН(б), Кук отримав від Проводу нове завдання. Тепер він мав готувати спеціальні мобільні політичні відділи українських націоналістів (похідні групи), щоб створити самоуправління й розбудувати мережу Організації в Україні. Для цього Кук організував і очолив Центральний штаб похідних груп революційної ОУН

Павло Судоплатов проти Євгена Ляховича

За рік до того, як старший лейтенант держбезпеки Павло Судоплатов убив у Роттердамі керівника ОУН Євгена Коновальця, він завів справу на Євгена Ляховича, про якого в одному з документів зазначено: «Вважається одним із найкращих дипломатів і розвідників серед націоналістів». Розсекречені матеріали цієї справи з архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу зрозуміти, чому у 1930-ті роки органи ДПУ так зацікавилися Євгеном Ляховичем, як йому вдалося привернути увагу урядових кіл Великої Британії до українського питання і чому рішення про його подальшу розробку у 1959 році приймала колегія КДБ при Раді Міністрів СРСР