АНОНС: У Києві презентують графічну новелу «Історія з Майдану. Епізод І»

Мальоване видання “Історія з Майдану. Епізод І” – перша українська графічна новела про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Це спільна робота Національного музею Революції Гідності, громадської організації "Світарта", творчої групи авторів: Богдана Солов'яна (сценарій, тексти), Микити Губського і Рейхани Аксу (художники).

У графічній прозі відтворено оригінальні локації, реконструйовано хронологію та основні події Євромайдану. Події комікса відбуваються у Києві.

Новела знайомить читача з особистою історією молодої Слави – тусовщиці, яка змінює свій життєвий курс і стає учасницею протесту – рішучою Мирославою. На тлі українських реалій 2014 року показано, як несправедливість навколо може підштовхнути до несподіваних та часом героїчних вчинків.

При підготовці коміксу художники вивчали фотоархів Національного музею Революції Гідності, робили замальовки на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні.

Презентація відбудеться за участі творчої команди книжки коміксу.

Перший наклад буде поширюватися безкоштовно: по бібліотеках, школах, молодіжних організаціях. Творча команда планує працювати над продовженням графічної новели.


Час: 17 лютого, понеділок. 18.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org

Симон Созонтів. Опікун українців у Франції та "опіка" над ним органів кдб

Оперативній справі, яку в кдб завели на Симона Созонтіва, дали назву "Каучук". За аналогією з тим, що він був власником невеликої фабрики гумових виробів у Франції. Але він цікавив чекістів не лише як господарник і меценат, а передусім як багаторічний голова "Української громадської опіки" у Франції і в подальшому – голова виконавчого органу Української Національної Ради (прем’єр-міністр уряду в екзилі). Його певні риси характеру, політичні хитання й амбіції мали намір використати для здійснення спеціальної пропагандистської операції.

Поет Леонід Лиман. «Як я став ворогом народу»

У низці оперативних розробок органами кдб представників української творчої інтелігенції, що опинилися в еміграції, справа на поета Леоніда Лимана займає окрему нішу. Принаймні за обранням способів його компрометації. Покрокове розкриття тієї "кухні" кдб на підставі розсекречених документів з архівних фондів Служби зовнішньої розвідки України дає змогу наочно показати, як саме фальшували докази антирадянської діяльності, вигадували неіснуючі факти, використовували вивіски відомих міжнародних організацій і підписи їхніх керівників, залучали іноземних журналістів для поширення недостовірної інформації.

Паросля. Незручні спогади

Якщо 11 липня у польській історіографії вважається "апогеєм" конфлікту, то його початок відраховують від убивства мешканців колонії Паросля на Рівненщині. Подію намагаються пов'язати з першими збройними акціями бандерівського підпілля проти нацистів. Йдеться, насамперед, про напад сотні Григорія Перегіняка – "Коробки" на комендатуру містечка Володимирець 7 лютого 1943 року.

"Іспанські діти" в срср. Повернення на батьківщину… через підписку кдб

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку справ на колишніх "іспанських дітей", вивезених у 1937–1938 роках з Іспанії до срср для порятунку від війни. Справи датовані серединою 1950-х років, коли вони за репатріацією поверталися на батьківщину. Незадовго до виїзду з багатьма такими уже дорослими юнаками і дівчатами зустрічалися працівники кдб, встановлювали оперативний контакт, схиляли до співпраці, навчали азам нелегальної роботи за кордоном, давали завдання і платили гроші.