АНОНС: У Києві презентують графічну новелу «Історія з Майдану. Епізод І»

Мальоване видання “Історія з Майдану. Епізод І” – перша українська графічна новела про Революцію Гідності.

Про це повідомляє Національний музей Революції Гідності.

 

Це спільна робота Національного музею Революції Гідності, громадської організації "Світарта", творчої групи авторів: Богдана Солов'яна (сценарій, тексти), Микити Губського і Рейхани Аксу (художники).

У графічній прозі відтворено оригінальні локації, реконструйовано хронологію та основні події Євромайдану. Події комікса відбуваються у Києві.

Новела знайомить читача з особистою історією молодої Слави – тусовщиці, яка змінює свій життєвий курс і стає учасницею протесту – рішучою Мирославою. На тлі українських реалій 2014 року показано, як несправедливість навколо може підштовхнути до несподіваних та часом героїчних вчинків.

При підготовці коміксу художники вивчали фотоархів Національного музею Революції Гідності, робили замальовки на майдані Незалежності та алеї Героїв Небесної Сотні.

Презентація відбудеться за участі творчої команди книжки коміксу.

Перший наклад буде поширюватися безкоштовно: по бібліотеках, школах, молодіжних організаціях. Творча команда планує працювати над продовженням графічної новели.


Час: 17 лютого, понеділок. 18.30


Місце: Інформаційно-виставковий центр Музею Майдану, Майдан Незалежності, 18/2


Вхід вільний. Обов'язкова реєстрація за посиланням.


Онлайн-трансляцію заходу дивіться на Facebook-сторінці Інформаційно-виставкового центру Музею Майдану.


Контакт: +38 098 66 11 833, press@maidanmuseum.org

Про поховання гетьмана Петра Конашевича-Сагайдачного та перспективи його пошуків

Зібрання в одному місці поховань національних героїв – ефективний спосіб підтримки національної ідентичності та пам'яті народу. Зараз активно йде створення подібного пантеону героїв України. У зв'язку із цим у суспільстві почалися обговорення та пошуки могил звитяжних предків, яких варто перепоховати в поважному місці. Однією з таких особистостей безумовно є гетьман Петро Конашевич-Сагайдачний. Це одразу розбурхало розслідування стосовно місця його поховання.

Убивство Степана Бандери. Таємна місія агента кдб "Люкса"

Одразу після вбивства 15 жовтня 1959 року в Мюнхені Степана Бандери органи кдб срср розгорнули масштабну кампанію з дезінформації світової громадськості про обставини цього гучного злочину, його замовників і виконавців. Одним із тих, кого на всіх етапах цієї спецоперації залучали до стеження за лідером ОУН, створення умов для його ліквідації та відвернення уваги від справжнього вбивці, був агент на псевдо "Люкс", завербований ще у 1932 році.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.