Археологи знайшли античні таблички, що використовувались у магічних цілях

30 свинцевих табличок із прокльонами були виявлені на дні прадавнього колодязя у афінському районі Керамікос.

Вчені з Німецького археологічного інституту, які проводили розкопки, запевняють, що колодязь використовувався місцевими жителями майже тисячу років, повідомляє видання Opinion.

 

Німецький археологічний інститут веде розкопки району Керамікос вже багато років. У 2011 році його співробітники почали проєкт із дослідження і картографування стародавніх колодязів, відтоді вони виявили вже понад 40 таких об'єктів.

Колодязь B34 був у дворі громадської лазні перед Дипілонськими воротами. Круглий стовбур колодязної свердловини був споруджений в 4 столітті до Р.Х.

Команді довелося залучити чотири водяні насоси, щоб очистити стовбур свердловини. Внизу вони виявили безліч предметів: глиняні лампи, бронзові монети, каструлі, посуд для пиття, посудини для змішування води і вина тощо.

Деякі органічні залишки також були збережені в заболоченому середовищі, зокрема персикові кісточки, гончарний скребок і невелика дерев'яна коробка.

Одним із найцікавіших відкриттів стали 30 свинцевих табличок. Такі таблички широко використовувалися в античному світі з магічними цілями.

Їх часто опускали в могили, зазвичай скрутивши в трубку, а іноді і проткнувши цвяхом, причому часто для цього воліли використовувати не простий цвях, а взятий із хреста розп'ятого злочинця.

На табличках писали тексти прокльонів на адресу кривдників, злодіїв, суперників у коханні, дуже часто адресатами ставали учасники судових процесів – представники протилежної сторони, їхні свідки, а іноді навіть судді. Таблички, присвячені судовим позовам, такі численні, що вони отримали особливу назву tabellae iudicariae.

Автори проклять бажали своїм ворогам смерті, хвороби, каліцтва, німоти, божевілля, різноманітних нещасть. Зустрічаються на табличках й інші тексти, які, навпаки, повинні були забезпечити автору любов певної людини.

Керівниця розкопок Ютта Строшек розповіла, що колодязі та священні водойми поряд із могилами служили місцем для розміщення таких табличок, оскільки вважалося, що так вони будуть доставлені підземним богам.

Стародавні греки вважали, що кидання прокляття в колодязь активує його.

«Чорна неділя» села Клюськ. Без білих плям

Велика трагічна історія України часів Другої світової війни складається з маленьких трагедій сіл, селищ, містечок. Без втрати невинних людських життів на території Волині не обійшлось в жодному з населених пунктів. Не оминула трагедія і невеличке мальовниче село Клюськ, розташоване в 20-ти кілометрах від Ковеля.

Легенда про «Оржівську операцію»: як Внутрішні війська НКВД випадково вбили «Клима Савура»

Читаючи документи, складається враження, що Оржівська операція за масштабами була чимось подібним до «битви за Берлін». Очевидно, чекістам не хотілося в «переможному угарі» відставати від Червоної армії і банальну випадкову ліквідацію «Савура» розцяцькували, як масштабну операцію із задіянням особисто вищого командування держбезпеки УРСР.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.