Археологи знайшли античні таблички, що використовувались у магічних цілях

30 свинцевих табличок із прокльонами були виявлені на дні прадавнього колодязя у афінському районі Керамікос.

Вчені з Німецького археологічного інституту, які проводили розкопки, запевняють, що колодязь використовувався місцевими жителями майже тисячу років, повідомляє видання Opinion.

 

Німецький археологічний інститут веде розкопки району Керамікос вже багато років. У 2011 році його співробітники почали проєкт із дослідження і картографування стародавніх колодязів, відтоді вони виявили вже понад 40 таких об'єктів.

Колодязь B34 був у дворі громадської лазні перед Дипілонськими воротами. Круглий стовбур колодязної свердловини був споруджений в 4 столітті до Р.Х.

Команді довелося залучити чотири водяні насоси, щоб очистити стовбур свердловини. Внизу вони виявили безліч предметів: глиняні лампи, бронзові монети, каструлі, посуд для пиття, посудини для змішування води і вина тощо.

Деякі органічні залишки також були збережені в заболоченому середовищі, зокрема персикові кісточки, гончарний скребок і невелика дерев'яна коробка.

Одним із найцікавіших відкриттів стали 30 свинцевих табличок. Такі таблички широко використовувалися в античному світі з магічними цілями.

Їх часто опускали в могили, зазвичай скрутивши в трубку, а іноді і проткнувши цвяхом, причому часто для цього воліли використовувати не простий цвях, а взятий із хреста розп'ятого злочинця.

На табличках писали тексти прокльонів на адресу кривдників, злодіїв, суперників у коханні, дуже часто адресатами ставали учасники судових процесів – представники протилежної сторони, їхні свідки, а іноді навіть судді. Таблички, присвячені судовим позовам, такі численні, що вони отримали особливу назву tabellae iudicariae.

Автори проклять бажали своїм ворогам смерті, хвороби, каліцтва, німоти, божевілля, різноманітних нещасть. Зустрічаються на табличках й інші тексти, які, навпаки, повинні були забезпечити автору любов певної людини.

Керівниця розкопок Ютта Строшек розповіла, що колодязі та священні водойми поряд із могилами служили місцем для розміщення таких табличок, оскільки вважалося, що так вони будуть доставлені підземним богам.

Стародавні греки вважали, що кидання прокляття в колодязь активує його.

Українська культура у листівках і платівках діаспори

Українська листівка як засіб комунікації в українській повоєнній діаспорі представляє не тільки унікальне мистецьке явище, а як на мене, і мовну, лінгвістичну цінність. У час повоєнного тоталітаризму поштівки та музичні диски з українською музикою перетворилися на засіб підтримки рідних та близьких, як на поселеннях так і в Україні.

Останні форпости “русского міра” на Одещині

Останнім часом Україна завдяки наполегливій праці істориків, публіцистів, журналістів і блогерів розбірливіше дивиться на власну минувшину. Тепер без особливих зусиль середньостатистичний школяр “на пальцях” може пояснити, що Чорне море не копали древні “укри”, українську мову не вигадували в “австро-угорському генштабі”, Ленін не те, щоби не “зробив Україну”, а й узагалі тут ніколи не бував. І, найголовніше, як виявилося, не сучасні українські можновладці “переписують історію”. Її переписали радянські історики-фантасти, а нині їхню справу продовжують російські неоімперські пропагандисти.

Харківські адреси Миколи Міхновського

Де мешкав і працював Микола Міхновський у Харкові? Це важливе питання для належного вшанування пам’яті основоположника української незалежності (самостійності) досі належним чином не досліджене. В Харкові, зокрема, дотепер немає йому пам’ятника.

Молоде життя Євгена Побігущого-Рена

Незважаючи на польську займанщину, українське життя в Коломиї, зглядно у молоді, дуже активне і рухливе. Діють у місті два українські покоління – батьки молодих людей, і вони самі – нове покоління українських патріотів. Оці "молоді" страждають від програної боротьби батьків, їхнього сидіння і квиління про те, що треба змиритися з фактичним станом. Натомість молоді час від часу все голосніше ставлять своїм завданням визволення рідної землі від окупантів і загарбників, особливо ті, що вже воювали за Україну