В Англії знайшли "братську могилу" з жертвами глобальної епідемії. ФОТО

В Англії археологи виявили масову могилу жертв глобальної епідемії чуми, відомої як Чорна смерть. Масова могила розташована в абатстві Торнтон в графстві Лінкольншир.

Поховання, в якому знайдені останки 48 чоловік, є найбільшим серед подібних могил у сільській місцевості. Про це повідомляє УНІАН із посиланням на CNN.

 
Фото: Cambridge University

Всі жертви епідемії, включаючи 21 дитину віком від року до 17 років, були поховані протягом декількох днів, при цьому кожне тіло було обгорнуте в саван і лежить окремо згідно з церковним обрядом.

Аналіз ДНК, виділеної з зубів, підтвердив, що загиблі були заражені чумною паличкою Yersinia pestis.

Дослідники вважають, що хворі втекли з перенаселених міст і переповнених лікарень, однак це не врятувало їх від смерті в лікарні при абатстві.

 
Фото: Cambridge University

Чорна смерть забрала життя майже половини населення в Англії між 1348 і 1349 роками, тому відомо про безліч великих масових поховань того часу, що знаходилися в межах середньовічних міст. Однак археологи вперше виявили таку велику братську могилу, що відноситься до сільської громади.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.