В Англії знайшли "братську могилу" з жертвами глобальної епідемії. ФОТО

В Англії археологи виявили масову могилу жертв глобальної епідемії чуми, відомої як Чорна смерть. Масова могила розташована в абатстві Торнтон в графстві Лінкольншир.

Поховання, в якому знайдені останки 48 чоловік, є найбільшим серед подібних могил у сільській місцевості. Про це повідомляє УНІАН із посиланням на CNN.

 
Фото: Cambridge University

Всі жертви епідемії, включаючи 21 дитину віком від року до 17 років, були поховані протягом декількох днів, при цьому кожне тіло було обгорнуте в саван і лежить окремо згідно з церковним обрядом.

Аналіз ДНК, виділеної з зубів, підтвердив, що загиблі були заражені чумною паличкою Yersinia pestis.

Дослідники вважають, що хворі втекли з перенаселених міст і переповнених лікарень, однак це не врятувало їх від смерті в лікарні при абатстві.

 
Фото: Cambridge University

Чорна смерть забрала життя майже половини населення в Англії між 1348 і 1349 роками, тому відомо про безліч великих масових поховань того часу, що знаходилися в межах середньовічних міст. Однак археологи вперше виявили таку велику братську могилу, що відноситься до сільської громади.

Карабах 1988 – 2020: як не заплутатися у районах та назвах населених пунктів

Осіння війна 2020 року привернула увагу всього світу до Нагірного Карабаху. Вірмено-азербайджанський конфлікт там триває вже три десятиліття.Однак остання ескалація кардинально змінила контури лінії зіткнення, призвела до істотних політичних наслідків. Ми мали нагоду спостерігати азербайджанський наступ у режимі реального часу. Протягом короткого часу оглядачі опанували назви населених пунктів та районів, ознайомилися із ландшафтом і транспортною інфраструктурою регіону.

Шанс на виживання: Київ у роки Голодомору

У роки Голодомору-геноциду абсолютна більшість українців проживала в сільській місцевості. Комуністичний тоталітарний режим, створюючи умови несумісні з життям, спрямував свій удар насамперед проти українських селян. Репресивна машина одним із механізмів злочину геноциду обрала вилучення всього продовольства, що призвело до масової смертності від голоду.

Чехословаччина – народження демократії на уламках імперії

У купе потягу, котрий покидав Австро-Угорщину і прямував до Італії, сидів поважний чоловік з доглянутими сивими вусами та капелюхом на голові. Професор філософії, депутат парламенту імперії Габсбургів Томаш Ґаріґ Масарик. Разом з ним в потязі їхала його дочка Ольга. Масарик багато років маневрував між різними політичними течіями, проте в 1914 році, з початком Великої війни, професор прийняв рішення – він зробить все від нього залежне, щоб виникла нова держава – незалежна Чехословаччина. Зараз він прямував в Італію з метою організувати рух опору за кордоном. В разі провалу його задуму, йому і його родині, загрожувала в’язниця. Масарик розумів – або він здобуде державу для свого народу, або вже не зможе повернутися в Прагу.

«Чи можна вважати Голодомор геноцидом?»: транскрипт вебінару Німецько-української комісії істориків

24 вересня 2020 відбувся вебінар Німецько-української комісії істориків під назвою «Чи можна вважати Голодомор геноцидом?». Ця дискусія після її анонсування викликала широке обговорення в Україні.