СБУ та Інститут національної пам’яті Словацької Республіки підписали Договір про співробітництво. ФОТО

Делегація Інституту національної пам’яті Словацької Республіки на чолі з Головою Ради правління Яном Палффі та керівництво Галузевого державного архіву Служби безпеки України уклали Договір про співробітництво в архівній сфері.

Церемонія підписання відбулася в Києві за участі Надзвичайного і Повноважного Посла Словацької Республіки в Україні Марека Шафіна, повідомляє пресслужба СБУ.

 

Цей документ дозволить інтенсифікувати співпрацю у питаннях наукових та архівно-пошукових досліджень, а також сприятиме обміну досвідом між співробітниками установ. Адже Інститут національної пам'яті Словацької Республіки є державною установою, що зберігає архіви колишніх комуністичних спецслужб Чехословаччини.

Тому налагодження плідної співпраці між двома інституціями має важливе значення для дослідження спільного минулого наших країн.

 

"Підписання Договору про співпрацю зі словацькою стороною дозволить на якісно новому рівні взаємодіяти у царині відновлення історичної пам'яті наших народів, зробить Україну й Словацьку Республіку сильнішими", ‒ резюмував підсумки зустрічі директор ГДА СБУ Андрій Когут.

 

Під час зустрічі сторони також обговорили перспективні напрямки майбутньої співпраці. У ході візиту іноземні гості детальніше ознайомилися з роботою Архіву СБУ, зокрема їм презентували документи з історії Словацької Республіки ХХ століття, що містяться у сховищах ГДА.

МДБ СРСР проти УГКЦ. Спецоперації без кордонів

В архівних фондах Служби зовнішньої розвідки України знайдено низку документів, які дають змогу доповнити інформацію про організацію сталінським режимом Львівського псевдособору 8–10 березня 1946 року з ліквідації УГКЦ. Зокрема, про оперативну розробку Івана Бучка, який після арештів в Україні всього єпископату залишався єдиним єпископом УГКЦ за кордоном, здійснення спецзаходів щодо знищення греко-католицької церкви на чолі з єпископом Теодором Ромжею на Закарпатті, намагання діяти за таким самим сценарієм у країнах Центральної та Східної Європи.

Життя з тавром "Молодої гвардії": доля українки, якій відвели роль зрадниці в ідеологічному романі

"Я хочу, щоб ми були разом на небесах", – сказав у концтаборі хлопець дівчині. Їх повінчав католицький священик Антон Куява. Це сталося під час повстання політичних в'язнів у Кенгірі в ГУЛАГу. Щастя бути разом у закоханих тривало менше двох місяців, а точніше – 42 дні. Однак любов не терпить обмежень, і на війну їй байдуже – вона творить диво народження нового життя й апріорі перемагає. У Києві живе витвір їхньої любові – донька Олена Бондаренко.

Чорний понеділок Корюківки

1-2 березня 1943 року чернігівська Корюківка пережила моторошні години знищення: кілька тисяч дітей, жінок, стариків без суду і слідства були методично розстріляні-спалені. Люди до останньої фатальної миті не вірили, що будуть покарані у такий жахливий спосіб за чиїсь дії, вони казали губителям : "Паночки, ми нічого поганого вам не зробили, це якась помилка..." І падали на землю, як снопи, скошені кулями.

Василю Листовничому – 150 років. Доля архітектора та його нащадків

Інженер та архітектор Василь Листовничий встиг попрацювати на уряд УНР – обіймав посаду будівничого Комісаріату в справах Київської шкільної округи. А ще був self-made man, який сам себе зробив і сам заробив на знамениту садибу у Києві на Андріївському, 13. І головне – виховав чудових нащадків. Він загинув від рук більшовиків у 1919-му. Ані точна дата, ані обставини його смерті достеменно невідомі.