Оголосили імена лауреатів Шевченківської премії-2020

Комітет з Національної премії України імені Тараса Шевченка оголосив лауреатів 2020 року.

Як повідомляє кореспондент Укрінформу, на початку брифінгу голова Комітету з премії Юрій Макаров заявив про зміну критеріїв при визначенні лауреатів.

 

"Ми сьогодні оголошуємо результати першого етапу роботи Комітету з Національної премії імені Тараса Шевченка нового складу. Ми оголошуємо лауреатів 2020 року. Але йдеться не лише про лауреатів.

Йдеться так само про те, що ми саме цим складом маємо претензію трішечки змінити обличчя Національної премії", - сказав Макаров.

Він зазначив при цьому, що не має претензій до результатів Комітету попередньої каденції, зокрема й тому що він сам входив до цього складу Комітету під головуванням Юрія Щербака у попередні три роки.

"І це була чесна, серйозна робота. Але так склалося, що премія — це ще одна медалька, яка важлива передусім для того, хто її отримує. Так чи так нам було майже неможливо уникнути тієї ситуації, коли премія дається за сукупність заслуг. Це те, що ми називаємо досягнення всього життя.

Але ми солідарно вирішили, що саме Шевченківська премія не лише тому, що вона єдина серед державних нагород, яка присуджується колективно і, головне, персональним складом людей, які відповідають своєю репутацією. А й тому, що вона все ж таки носить ім'я Шевченка", - наголосив Макаров.

А це, за його словами, означає, що так, як ми трактуємо Шевченка, ми значною мірою трактуємо і українську культуру.

"Якщо ми трактуємо Шевченка як дідугана з вусами і бандурою на березі Дніпра в шароварах, як на картині Трутовського, - то це одна українська культура. Якщо ми трактуємо Шевченка як новатора, як авангардиста, як культурного героя, - то це зовсім інша енергетика.

І, відповідно, українська культура розвивається трішечки в інакшому напрямку. Те, що ми, власне, і спостерігаємо. Ми виходимо з того, що премія має не просто увінчувати когось дуже достойного, а ще й і показувати культурній спільноті, а якщо ширше, то цілому соціуму, те, які тенденції, тренди, явища в літературі, візуальних мистецтвах, публіцистиці, театрі, музиці і таке інше є, на нашу думку, магістральними, перспективними і так само новаторськими, енергетичними — такими, що визначатимуть або мали би визначати обличчя української культури завтра. Ось така переакцентуація", - сказав голова Комітету.

Як зазначалося. лауреатів визначено у п'яти номінаціях.


У номінації "Література" цьогоріч обрано двох лауреатів. Це Маріанна Кіяновська з книгою "Бабин Яр. Голосами" і Тарас Прохасько зі збіркою есеїв "Так, але...".

 
 

У номінації "Музичне мистецтво"гурт "DaxaBraxa" – Марко Галаневич, Ніна Гаренецька, Олена Цибульська, Ірина Коваленко – з музичним альбомом "Шлях".

 

У номінації "Візуальні мистецтва"Олександр Глядєлов з мистецьким проєктом "Карусель".

 

У номінації "Публіцистика, журналістика" – публіцистичне видання "Дівчата зрізають коси" Євгенії Подобної.

 

У номінації "Театральне мистецтво" – сучасна українська опера-реквієм "ЙОВ" ("IYOV") музично-театральної формації "Нова опера" у складі Романа Григоріва та Іллі Разумейка і режисера Владислава Троїцького.

 

У номінації "Кіномистецтво" цього року лауреата не обрано.

"Сарана з Росії" і розстріли. Як оббирали київських "олігархів"

Як і сьогодні, пересічні люди 100 років тому вірили у ледь не чарівну силу керівних посад в країні. Промовистим прикладом, який яскраво характеризує віру у силу ухвалених постанов, стала ситуація з бензином. Коли навесні 1919-го виникла катастрофічна його нестача, то Раднарком УСРР спробував радикально і назавжди вирішити проблему палива для транспорту: "Раднаргоспу України запропонувати знайти горючий матеріал, який може замінити бензин, бензол і т. ін."

Понівечені долі: репресії проти рятівників євреїв у СРСР

Одні з найбільш шанованих та визнаних у світі українців – Праведники народів Світу. На жаль, щодо деяких з них радянська влада проводила політику репресій. Про трагічні долі Праведників у СРСР.

Розстріляний «Кармелюк». Історія Степана Шагайди

«Батько сполотнів, побілів мов стіна. Поки робили обшук, перетрушуючи одяг, білизну, книги, мої іграшки, батькові й мамі не дозволяли розмовляти. І лише коли дозволили на виході попрощатися, мама запитала у батька: «Стьопо, скажи чесно, ти в чому-небудь винен?» «Присягаюся найдорожчим для мене – життям мого сина, що я ні в чому не винен!» – відповів він із сльозами в голосі».

Розстріляний у 38-му, «помер» від інфаркту у 43-му

Якщо у Вашій сім’ї, родині є свідоцтво про смерть, датоване 1950-ми роками, у якому зазначено, що Ваш репресований родич помер в 1943 році від інфаркту міокарда, то тут все ВИГАДАНО – і дата, і причина. Справжнім залишається лише сам факт смерті. Так радянська влада намагалася приховати свою участь у знищенні мільйонів людей без будь-якого слідства.