Археологи розкопали незвичайну могилу воїна. 3-D-реконструкція

Археологи випадково виявили поховання воїна у містечку Чічестер, Велика Британія. Досліджували місцевість перед початком будівництва нових житлових будинків. Могилі близько 2 тис. років.

Знахідку відносять до часів пізньої залізної доби чи раннього римського періоду. Дослідники зазначають, що людських останків усередині не було, вони розклалися з часом. Все, що залишилося, - це прямокутна темна пляма від дерев'яного ложа чи настилу, повідомляє Gazeta.ua з посиланням на HB Techno.

Археологи виявили зотліле поховання із мечем та керамікою
Археологи виявили зотліле поховання із мечем та керамікою
Джерело: Archaeology South-East / UCL

У могилі виявили збережені глиняні посудини та металеві елементи, призначення яких поки що невідомо. Найцікавішою знахідкою є залізний меч у піхвах. Їх прикрашали кріплення з мідного сплаву. Такі знахідки зустрічаються вкрай рідко.

"У цілому було багато дискусій про те, хто міг бути похований, як воїн. Чи справді він був воїном або просто похований з атрибутами одного з них? Предмети, виявлені в могилі, дають можливість припустити, що чоловік був важливою людиною", - зазначив археолог Джім Стівенсон.

Микола Глущенко. «Художник» за фахом і оперативним псевдонімом розвідки

17 вересня відзначається 120-річчя від дня народження художника Миколи Глущенка. Його життя було сповнене багатьох феєричних подій, несподіваних драматичних поворотів долі і численних загадок. Окремі епізоди з його біографії породили низку легенд, які й досі бентежать уяву численних поціновувачів, мистецтвознавців, кінематографістів, письменників. Розсекречені, досі невідомі документи із Галузевого державного архіву Служби зовнішньої розвідки України дають змогу розставити певні акценти у всьому цьому і пролити світло на утаємничені сторінки життя митця.

Лем. Життя не з цієї землі

«Лем. Життя не з цієї землі» — це не лише біографія Станіслава Лема, а й драматична й чесна розповідь про складну історію Центрально-Східної Європи, у якій одне з чільних місць посідає Львів першої половини ХХ століття.

Дослідження демографічних втрат унаслідок Голодомору як злочин?

В історії України було немало трагічних подій, але саме Голодомор 1932—1933 рр. залишається предметом гарячих дискусій та обговорень. І стосується це не стільки сутнісної характеристики Голодомору як геноциду Українського народу, що вже визнано в Україні на законодавчому рівні, скільки полеміки стосовно кількості втрат унаслідок Голодомору і намагання окремих істориків та юристів нав’язати саме число втрат у 7—10, а тепер вже 10—12 мільйонів як незаперечну істину, що не підлягає обговоренню.

Митці і КҐБ: скелети у шафі художника Миколи Глущенка

Попри «білий» бекграунд та декаду богемного життя в Парижі, Художнику вдалося побудувати успішну кар’єру у Радянському Союзі. Його не репресували після повернення з-за кордону у тридцятих, як-то часто відбувалося з іншими поверненцями. Натомість Глущенка часто відправляли в закордонні відрядження, він вільно зустрічався з іноземцями, які приїжджали до країни Рад, супроводжував дипломатичні візити, спокійно надсилав листи за межі СРСР та отримував посилки з іноземними книгами.