Спецпроект

У Львові збиратимуть докази для визнання Шептицького Праведником світу

Міський голова Львова Андрій Садовий закликав зібрати більше свідчень про участь митрополита Андрея Шептицького у порятунку єврейських дітей в часи Голокосту для визнання його Праведником народів світу.

Про це йшлося під час церемонії вшанування родин Праведників, повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Думаю, було б правильно, щоб ми тут, у Львові, створили громадську раду, зібрали більше свідчень тієї жертовності, яку проявляв митрополит Андрей, рятуючи єврейських дітей, щоб він був визнаний Праведником народів світу.

Це буде чесно і справедливо. Прошу всіх долучатися й подавати таку інформацію. Це дуже важливо", - наголосив Садовий.

Львівський мер нагадав, що економіст і письменник Курт Левін, колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд, Нобелівський лауреат Роальд Гофман дітьми були врятовані українськими греко-католиками в Унівському монастирі завдяки митрополиту Шептицькому.

"Таких історій є сотні, тисячі, коли римо-католики чи греко-католики рятували єврейських дітей. Дуже часто це робилось під великим патронатом митрополита Андрея Шептицького — людини, яка є символом України, і яка дуже багато зробила для нашої держави", - зазначив він.

Про важливість визнання Шептицького Праведником народів світу Садовий говорив також під час особистої зустрічі з послом Ізраїлю в Україні Джоелем Ліоном.

Посол у відповідь запропонував звернутись до спеціальної комісії центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", яка, власне, і займається присвоєнням цього звання, та надати свіжі докази.


Нагадаємо, що раніше головний рабин України Моше Реувен Асман спільно з представниками УГКЦ та наукових кіл звернулись до Яд Вашем із проханням надати митрополиту Шептицькому почесне звання Праведника народів світу.

Звернення підтримав і Президент України. Втім, у спеціальній комісії відмовили та зазначили, що готові повторно розглянути звернення у разі, якщо їм нададуть невідомі досі документи та свідчення, що висвітлюють діяльність Андрея Шептицького під час війни.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.