Спецпроект

У Львові збиратимуть докази для визнання Шептицького Праведником світу

Міський голова Львова Андрій Садовий закликав зібрати більше свідчень про участь митрополита Андрея Шептицького у порятунку єврейських дітей в часи Голокосту для визнання його Праведником народів світу.

Про це йшлося під час церемонії вшанування родин Праведників, повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Думаю, було б правильно, щоб ми тут, у Львові, створили громадську раду, зібрали більше свідчень тієї жертовності, яку проявляв митрополит Андрей, рятуючи єврейських дітей, щоб він був визнаний Праведником народів світу.

Це буде чесно і справедливо. Прошу всіх долучатися й подавати таку інформацію. Це дуже важливо", - наголосив Садовий.

Львівський мер нагадав, що економіст і письменник Курт Левін, колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд, Нобелівський лауреат Роальд Гофман дітьми були врятовані українськими греко-католиками в Унівському монастирі завдяки митрополиту Шептицькому.

"Таких історій є сотні, тисячі, коли римо-католики чи греко-католики рятували єврейських дітей. Дуже часто це робилось під великим патронатом митрополита Андрея Шептицького — людини, яка є символом України, і яка дуже багато зробила для нашої держави", - зазначив він.

Про важливість визнання Шептицького Праведником народів світу Садовий говорив також під час особистої зустрічі з послом Ізраїлю в Україні Джоелем Ліоном.

Посол у відповідь запропонував звернутись до спеціальної комісії центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", яка, власне, і займається присвоєнням цього звання, та надати свіжі докази.


Нагадаємо, що раніше головний рабин України Моше Реувен Асман спільно з представниками УГКЦ та наукових кіл звернулись до Яд Вашем із проханням надати митрополиту Шептицькому почесне звання Праведника народів світу.

Звернення підтримав і Президент України. Втім, у спеціальній комісії відмовили та зазначили, що готові повторно розглянути звернення у разі, якщо їм нададуть невідомі досі документи та свідчення, що висвітлюють діяльність Андрея Шептицького під час війни.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.

Українське державотворення літа 1941-го. Міфи та факти

Сам факт відновлення української влади після тривалої окупації мав суттєвий вплив на свідомість населення. Історик та дисидент, уродженець Волині Валентин Мороз згадував: "Перша половина мого життя була сформована двома прапорами під час проголошення української самостійності в 1941 році. Ці два українські прапори в рідному селі збереглися на ціле життя, давали вогонь витерпіти і перемогти".

Макар Кушнір і його внесок у розбудову нації

Його вважають одним із провідних публіцистів доби українських національно-визвольних змагань. Він був активним співробітником і дописувачем газет "Нова Рада", "Трибуна", "Свобода", "Український голос", "Розбудова нації" та інших. Але журналістика й інформаційна діяльність – то була лише частина його багатогранної діяльності, здебільшого прихованої, яку навіть чекісти не змогли повністю відстежити й дослідити.

Парадоксаліст Прушинський та українське питання

Коли на полях Другої світової війни лунали канонади вибухів, Ксаверій Прушинський уже радив полякам не надто опиратися передачі Львова та Вільнюса українцям і литовцям. Це було задовго до Ґедройця, Мєрошевського та отця Маєвського. Тим самим він закономірно накликав на себе шквал критики з боку співвітчизників, чому не допомогли потім ані спроби пояснити свою логіку, ані обіпертися на авторитети. Проте це не змінює факту першості у виголошенні ідей, які потім трактуватимуться як примиренство.