Спецпроект

У Львові збиратимуть докази для визнання Шептицького Праведником світу

Міський голова Львова Андрій Садовий закликав зібрати більше свідчень про участь митрополита Андрея Шептицького у порятунку єврейських дітей в часи Голокосту для визнання його Праведником народів світу.

Про це йшлося під час церемонії вшанування родин Праведників, повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

 

"Думаю, було б правильно, щоб ми тут, у Львові, створили громадську раду, зібрали більше свідчень тієї жертовності, яку проявляв митрополит Андрей, рятуючи єврейських дітей, щоб він був визнаний Праведником народів світу.

Це буде чесно і справедливо. Прошу всіх долучатися й подавати таку інформацію. Це дуже важливо", - наголосив Садовий.

Львівський мер нагадав, що економіст і письменник Курт Левін, колишній міністр закордонних справ Польщі Адам Ротфельд, Нобелівський лауреат Роальд Гофман дітьми були врятовані українськими греко-католиками в Унівському монастирі завдяки митрополиту Шептицькому.

"Таких історій є сотні, тисячі, коли римо-католики чи греко-католики рятували єврейських дітей. Дуже часто це робилось під великим патронатом митрополита Андрея Шептицького — людини, яка є символом України, і яка дуже багато зробила для нашої держави", - зазначив він.

Про важливість визнання Шептицького Праведником народів світу Садовий говорив також під час особистої зустрічі з послом Ізраїлю в Україні Джоелем Ліоном.

Посол у відповідь запропонував звернутись до спеціальної комісії центру пам'яті Голокосту "Яд Вашем", яка, власне, і займається присвоєнням цього звання, та надати свіжі докази.


Нагадаємо, що раніше головний рабин України Моше Реувен Асман спільно з представниками УГКЦ та наукових кіл звернулись до Яд Вашем із проханням надати митрополиту Шептицькому почесне звання Праведника народів світу.

Звернення підтримав і Президент України. Втім, у спеціальній комісії відмовили та зазначили, що готові повторно розглянути звернення у разі, якщо їм нададуть невідомі досі документи та свідчення, що висвітлюють діяльність Андрея Шептицького під час війни.

«Скеля трьох чекістів». Як УПА боролась із НКВД на Буковині

23 вересня 1944 року повстанці в Путильському районі Чернівецької області із засідки ліквідували заступника начальника обласного НКҐБ та заступника начальника обласного НКВД, керівника обласної медичної служби НКВД, а також заступник начальника 2-го батальйону Внутрішніх Військ НКВД, який командував районним гарнізоном. Згодом через натиск повстанців районна радянська влада відступила із райцентру Путила у віддалене село Селятин, затрималася тут лише 5 днів, покинула район та через територію Румунії відступила до райцентру Сторожинець. Кілька місяців в районі панували повстанці.

Справа капітана. За що сидів легендарний «динамівець» Костянтин Щегоцький

У різноманітних рейтингах найкращих українських футболістів усіх часів неодмінно буде це ім’я — Костянтин Щегоцький. Улюбленець київських уболівальників 1930-х, капітан «Динамо», перший в Україні гравець-орденоносець — це все про нього.

«Не Арґус, ні Гелена, ні Марія Маґдалена»: вибираємо та їмо сир по-середньовічному

Середньовічна кухня – це не лише екстравагантні страви на кшталт павича, міног чи лебедя у соусі з власної крові. Якими б дивними не видавались нам інколи люди середньовіччя, їх меню не надто відрізнялось від нашого. Пропонуємо вам уривок, де історикиня й авторка книги «Від бобра до фазана: їжа західноєвропейського Середньовіччя» Стефанія Демчук розповідає про шлях на середньовічний стіл сиру, без якого і сьогодні ми не можемо уявити свою повсякденність

«Польська» ідентичність і російське самодержавство

У перші десятиліття ХІХ століття Санкт-Петербург негласно визнавав польський характер Правобережної України, як і всіх інших територій, анексованих у Речі Посполитої. Чиновники найвищого рангу навіть використовували відповідну термінологію на кшталт: "польські губернії" чи "польські землі", причому як в усному мовленні, так і в офіційному діловодстві. Після Листопадового повстання 1831 – 1832 років ситуація кардинально змінилася: російське самодержавство розпочало тотальний наступ на "польську" ідентичність. Комплекс заходів, до якого протягом наступних десятиліть вдалася російська влада, без перебільшення, можна назвати репресіями в економічній, релігійній і гуманітарній сферах. Йдеться про русифікацію польської культури, переслідування католицької церкви, політичний тиск, заборону освіти рідною мовою, декласацію та асиміляцію шляхти.