Портнов через суд "заморозив" відзначення річниць кількох героїв ОУН та УПА

Окружний адмінсуд Києва задовольнив позов ексглави адміністрації Януковича Андрія Портнова і призупинив рішення Київської міськради про відзначення у 2020 році річниць кількох видатних діячів Української повстанської армії і Організації українських націоналістів.

Про це повідомляє Українська правда із посиланням на сайт ОАСК.

 

Згідно з повідомленням, це рішення суду від 12 березня задовольняє заяву Портнова "про забезпечення позову".

Суд вважає обґрунтованою вимогу колишнього глави АП про зупинення дії рішення КМР від 27 лютого, "зважаючи на наявні ознаки очевидної його протиправності, у зв'язку з порушенням Київською міською радою процедури розробки та прийняття оскаржуваного рішення".

Зокрема, суд зупинив відзначення у Києві у 2020 році пам'ятних дат та ювілеїв наступних особистостей:


130 років з часу народження Івана Полтавця-Остряниці, військового діяча, полковника Армії Української Держави;

6 лютого – 100 років з дня народження Василя Левковича, військового діяча, полковника УПА;

20 лютого – 115 років з дня народження Уласа Самчука, письменника публіциста, журналіста;

24 лютого – 110 років з дня народження Василя Сидора, військового та політичного діяча, полковника УПА;

5 травня – 120 років з дня народження Володимира Кубійовича, вченого, історика географа, енциклопедиста, громадського та політичного діяча, організатора та головного редактора "Енциклопедії українознавства";

12 листопада – 100 років з дня народження Василя Галаси, політичного та військового діяча, полковника УПА;

12 грудня – 130 років з дня народження Андрій Мельника, політичного та військового діяча, голови Проводу Організації українських націоналістів.


"В ухвалі суду зазначено, що в даному випадку застосування заходів забезпечення адміністративного позову спрямоване виключно на збереження існуючого становища до розгляду справи по суті заявлених вимог, встановлення їх обґрунтованості".

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище