Новий Гендиректор НМІУ розповів про власне бачення розвитку установи

У вівторок, 17 березня, у перший день своєї роботи на новій посаді генеральний директор Національного музею історії України Федір Андрощук зустрівся з керівниками структурних підрозділів музею. Новий керівник виклав власне бачення стратегічних напрямків роботи та подальшого розвитку установи.

Про це йдеться на стоірнці Музею.

 
ФОТО: НМІУ

Новий генеральний директор розглядає НМІУ як "місце історії ідей та виставковий майданчик для регіональних музеїв". "Музей – це біографія та візитівка України", – наголосив Ф. Андрощук.

За його словами, планується створення Наглядової Ради музею, до якої увійдуть авторитетні представники академічних, педагогічних, музейних установ та громадських організацій.

Напрямки міжнародної діяльності передбачають проведення міжнародних конференцій, створення контактної мережі та розробку стратегії співпраці.

Генеральний директор оголосив завданням першого року забезпечення музею (насамперед – фондів) необхідним обладнанням і доступом до інтернету.

Планується створення спеціального ІТ-відділу, завдання якого полягатиме в наповненні електронної бази музею за міжнародними стандартами та перетворення сайту НМІУ на портал, який популяризує музейну колекцію та історію України.

Одним із ключових напрямків роботи музею Ф. Андрощук назвав інтерпретацію колекцій історії та культури України у глобальному європейському контексті з метою поширення нових знань серед науковців та широкого загалу.

Окремо генеральний директор зупинився на ролі музею під час операції Об'єднаних сил. "Робоча група музейників розробить тематику лекцій, презентацій та онлайн-курсів для військовослужбовців, які відбувають службу в ООС. На часі створення мобільних пересувних виставок, підготовка тематичних блоків та видання допоміжної літератури", – сказав Ф. Андрощук.

Наукова діяльність НМІУ, за словами нового керівника, передбачатиме публікацію каталогів та аналітичних праць про музейну колекцію, проведення відкритих музейних семінарів та конференцій, видання музейного щорічника, опис архіву музею.

Ф. Андрощук запропонував конкретні теми виставок. Також наголосив на важливості роботи з історичними коштовностями та налагодженні контактів із істориками-реконструкторами.

Додаткові джерела фінансування музею його новий очільник вбачає, зокрема, у співпраці з міжнародними та вітчизняними фондами, наданні профільних послуг.

Політика генерального директора щодо персоналу базуватиметься на конкурсному вирішенні кадрових питань та поступових кадрових змінах.


Нагадуємо, що Федір Андрощук – знаний археолог, доктор історичних наук. Обраний генеральним директором НМІУ за підсумками відкритого конкурсу, що відбувся 28 лютого.

Теми

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер Леонід Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.