На Чернігівщині горіла церква періоду Гетьманщини. ФОТО

29 лютого, о 6.50 ранку до поліції Чернігівської області від рятувальників надійшло повідомлення про те, що загорівся храм у чоловічому монастирі в селі Домниця Менського району.

На місце події виїхала група реагування патрульної поліції Менського відділу поліції. За попередньою інформацію, пожежу спричинила несправність опалювальних приладів, повідомляє Чернігівський Формат.

 

"Велика трагедія сталася в цю ніч. На території Домницького монастиря, який збудував Мазепа згоріла церква "Святої Параскевії". В цій святині знаходилось дуже багато цінних та святих ікон.

Церква кам'яна. Невже це підпал, бо миттєво згоріла. Люди бійтеся Бога не паліть святинь це великий гріх", – прокоментував депутат обласної ради Василь Леоненко.

 

За повідомлення УПЦ МП Чернігівської і Новгород-Сіверської єпархії: "Милістю Божою ніхто не постраждав під час порятунку святинь з палаючого храму, але для відновлення пам'ятника архітектури XVIII ст. знадобляться сотні тисяч гривень.

Братія монастиря звертається до всіх небайдужих з проханням про молитовну і матеріальну допомогу у відновленні святині".

 


ДОВІДКА. Домницький монастир
заснований на початку 60-х років XVII століття пустельником отцем Климентієм. У 1693 році архієпископ Чернігівський Святитель Феодосій Углицький благословив будівництво нового монастиря з корпусом келій та собором Різдва Богородиці.

Роботи велися старанням гетьмана України Івана Мазепи. Пізніше, гетьман Іван Скоропадський будує нову каплицю для чудотворної ікони Богородиці Домницької, а потім і храм Преображення Господнього з братською трапезною. У 1714 році на кошти сотника Йосипа Сичевського побудована церква святої Параскеви.

 

У радянські часи нелегка доля спіткала Домницький монастир: на його території розташувалися комуна, сільськогосподарська артіль, лікувально-трудовий профілакторій, притулок для бездомних дітей. Останні роки на території обителі була виправна колонія.

У 1992 році парафіяльній громаді Домницького монастиря був переданий трапезний храм святої великомучениці Параскеви. У 2011 році – храм Різдва Пресвятої Богородиці, який був повністю відреставрований, у липні 2016 року у ньому відбулося перше богослужіння.

Комплекс споруд Домницького монастиря – пам'ятка архітектури національного значення (охронний номер 1866-Н/0). До нього належать: собор Різдва Богородиці, трапезна церква Параскеви П'ятниці, дзвіниця.

Китаїв: за 10 кілометрів від Хрещатика дивом збереглося місто часів Русі

На півдні Києва збереглося місто часів князя Володимира: майже 400 курганів, пів кілометра валів, головний в'їзд, давні дороги і велике поселення, де тисячу років тому вирувало життя. Це - Китаїв, пам’ятка археології національного значення. У центрі Києва оборонні вали давньоруського міста майже повністю поглинула забудова. А всього за десять кілометрів від Хрещатика їх досі можна побачити. Це місце пережило князів, монгольську навалу, імперії, революції та радянську владу. Але чи переживе Китаїв сучасний Київ?

Сусід із сьомої квартири. Справа киянина Венедикта Баранова: як бідність, страх і буденний антисемітизм робили катів зі "звичайних радянських людей"

На початку жовтня 1941-го до будинку №30 на Межигірській вулиці під'їхала підвода. Поліцай із нагайкою запитав, "де тут живуть жиди". Баранов, який стояв біля воріт, одразу повів його на п'ятий поверх, до квартири номер 17. Там залишалася хвора паралізована жінка-єврейка Рахіль Самойовська. Баранов зніс стару з п'ятого поверху і кинув на підводу. У цей час його дружина Анна стягнула з її ніг фетрові боти. Підвода рушила в бік Верхнього і Нижнього Валів.

Світозар Драгоманов. Боротьба за добре ім’я батька під прискіпливим стеженням НКВС

Стеження тривали упродовж трьох років і завершилися викликом на початку 1938 року до управління нквс. Але найбільші побоювання Світозара Драгоманова не справдилися. Його не заарештували. В обмін на свободу запропонували стати секретним співробітником. Під диктовку чекістів одразу ж змусили написати підписку. Але агент "Відданий" виявився не настільки відданим, як того хотіли чекісти.

На Афоні були врятовані 200 старовинних книжок з українського козацького скиту Чорний Вир: Сергій Шумило отримав рідкісну можливість їх дослідити

"Колись ці примірники Острозької Біблії були частиною бібліотеки українського козацького скиту Чорний Вир, який за допомогою ченців пощастило виявити на Афоні. Цей скит вже давно, на жаль, стоїть пусткою, покинутий людьми. Проте його бібліотека зберіглася. Вона складається приблизно з 200 українських стародруків XVI — XVIII століть".