Китайські вчені виявили згадки про епідемії 3000-річної давності

Дослідники виявили на кістяних артефактах опис епідемій, що існували в давні часи і способи боротьби з ними.

Фахівці Комітету галузевих відділень Академії суспільних наук Китаю заявили про цікаве відкриття, повідомляє Урядовий кур'єр.

 

Йдеться про тексти "цзягувень", які є одними з найстаріших зразків китайської писемності. Записи на черепашачих панцирах і кістках, вчені вперше виявили в 1899 році під час розкопок руїн столиці династії Шан-Інь.

Сучасні вчені змогли розгадати письмена, з яких стало зрозуміло, що в ту пору для боротьби з епідеміями широко використовувалися чаклунство і жертвопринесення.

Однак описуються і протиепідемічні заходи стосовно державного та суспільного ладу.

У древніх текстах рекомендується ізолювати хворого і тільки потім приступати до лікування.

Також в ту пору вже створювалися спеціальні будинки для лікування.

На одній з кісток вчені виявили напис про епідемію хвороби, яка вразила і тодішнього правителя династії Шан-Інь. Було це три тисячі років тому, тому методи боротьби з епідемією передбачали жертвопринесення.

Але були і більш розумні заходи – наприклад, ізоляція хворих, а також організація спеціальних місць для лікування. Тобто, таке поняття, як карантин, існувало в Стародавньому Китаї вже 3000 років тому.

Фактично древні письмена повідомляють про карантинні заходи.

Крім того, на виявлених кістках для ворожіння, а також розписаних черепашачих панцирах вчені знайшли опис понад 50 видів різних захворювань.

Там же містився опис симптомів і їх осередки поширення.

Буркусь: хто сторожив спокій дому Франка?

Це був не безпородний дворовий собака (хоча і в тім нічого лихого нема, навпаки, не виключено, що й таких тримали Франки, бо принаймні в певний час пес був у них не один, а справжній гуцульський вівчур, полонинський собака, чи, як іще називають, карпатська вівчарка

У секторі «проблем ідеологічної боротьби»: історики та «перебудова»

Нині це Інститут історії України, а тоді слова "Україна" в назві інституту не було. Навіть у цьому в СРСР вбачали небезпеку. Всі спілкувалися російською, лише в одному відділі, де вивчали козаччину, українською. А аспірант Діма Табачник (який потім двічі у Януковича був міністром), ідучи до курилки повз цей відділ, казав: "Цвірінькають там цією українською"

Бабин Яр: гібридні контексти Сергія Лозниці

Мабуть, головною зіркою антиукраїнського шабашу, влаштованого цього року Меморіальним центром Голокосту «Бабин Яр» на багатостраждальних кістках його жертв, став кінорежисер Сергій Лозниця зі своїм фільмом «Бабин Яр. Контекст».

Валєр Бондар. Харківський літмузей. Середовище дев'яностих

Валєр Бондарь – «гуру і навчитель» Сергія Жадана, митець, який об'єднував творчу еліту не тільки в Харкові. Саме у майстерні Бондаря в ЛітМузеї виникло українське середовище неформалів ранніх 1990-х. Його рукою з кінця вісімдесятих – початку дев’яностих карбувалась в харківському просторі графіка перших кроків боротьби за самостійну, стильну і самодостатню Україну. І у дев’яності довкола Бондаря в Харківському ЛітМузеї сформувалося вільне від радянських кліше і провінційних комплексів мистецьке середовище