На Львівщині знайшли криївку, що дійшла до нас без змін. ФОТО

У лісі біля Миколаєва Львівської області збереглася автентична криївка УПА.

"Вона дійшла до нас незмінною ще з повстанських часів. Місцеві краєзнавці стверджують що в ній діяла друкарня УПА. Криївку витесано глибоко під землею в масиві пісковика", – написав у Facebook Андрій Риштун.

 

Вхід до криївки можливий лише через вертикальний отвір. Всередині є 5 кімнат, у яких можна стояти на повний зріст. Там виявили залишки давніх речей. Є колодязь для питної води.

 

"Складний доступ та глухе розташування вберегли криївку від спаплюження. А суцільний камінь – від руйнування. Зазвичай криївки будувалися в землі. Тому з часом вони згнили, і до наших днів мало що дійшло.

А цю витесано в суцільній скелі. Тож нам пощастило мати справжній символ тієї епохи, ще й зовсім недалеко від Львова", – повідомив Риштун.

 

"Ця криївка заслуговує стати відомою. Це наочний приклад, як тоді боролися з окупантом! В Україні насправді збереглося не так уже й багато автентичних криївок тих часів. Більшість, які ми бачимо, це реконструкція. А криївка коло Миколаєва унікальна, бо вона така ж, як і була тоді", – додав він

Справа Шухевича: політична міфологія та дослідницькі підходи

Тема колабораціонізму українського визвольного руху у Другій Світовій війні з нацистами вперше чітко проартикульована на початку 1960-х, коли професор Берлінського університету Альберт Норден заявив у жовтні 1959 року, нібито бійці батальйону "Нахтігаль" у перші дні нацистської окупації Львова вбили до трьох тисяч поляків та євреїв. У квітні 1960 року у Москві влаштували прес-конференцію, на якій, серед іншого, представили двох начебто свідків подій. З тих часів за "Нахтігалем" та Романом Шухевичем почала закріплюватися на Заході слава колаборанта та воєнного злочинця.

30 червня 1941. Як Бандера Незалежність відновлював

Події у Львові стали сигналом для тисяч оунівців і їхніх симпатиків. По всіх селах і містечках Західної України відбувалася один і той же сценарій: група молодих ентузіастів захоплювала приміщення владних органів — хоча це сказано надто гучно, адже «Совєти ще не пішли, а німці ще не прийшли» і влада фактично валялася на вулиці.

Ігор Калинець: «Для мене поезія мала бути загадкою, яку слід відгадати, розшифрувати"

Іноді мене запитують, чи я шкодую, що моє життя так склалося. Мені здається, що ні. Не мало б воно тоді смислу, якби я не перейшов через те все, якби не було тих 60-х, ув’язнення у 70-ті, того піднесення національного — всі ті події допомогли мені відчути, що я щось значу, що я щось зробив, що я комусь потрібен власне таким, яким я є в даний момент. Мені здається, що то і є сенс мого життя.

Петро Франко. Таємниці життя і смерті

28 червня 1890 року народився наймолодший із трьох синів Івана Франка – Петро. В історію визвольної боротьби він увійшов як один із засновників української скаутської організації "Пласт", хоробрий старшина Легіону Українських січових стрільців, командант летунського відділу Української Галицької армії. Для сталінського ж режиму він став небезпечним ворогом народу, якого ліквідували, ймовірно, у перші дні німецько-радянської війни.