Чотири фільми історичної тематики претендують на приз глядацьких симпатій Національної кінопремії

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття “Премії глядацьких симпатій” Четвертої Національної кінопремії “Золота Дзиґа”. Серед номінантів - "Заборонений", "Крути 1918", "Ціна правди" та "Захар Беркут"

Українська кіноакадемія оголосила номінантів на здобуття Четвертої Національної кінопремії "Золота Дзиґа". У межах Національної кінопремії вже втретє вручатиметься "Премія глядацьких симпатій".

У цій номінації – ТОП-10 українських фільмів, які за період прокату з 1 січня 2019 року по 31 грудня 2019 року переглянула найбільша кількість глядачів, з дозволу правовласника.

Зробити свій вибір та проголосувати за найкращий фільм Кінопремії "Золота Дзиґа" у номінації "Премія глядацьких симпатій" можуть самі глядачі за посиланням segodnya.ua. Голосування проходитиме на сайті segodnya.ua до 12 квітня.

 

Фільми, які беруть участь у номінації "Премія глядацьких симпатій":

  • "Давай танцюй" (реж. Олександр Березань)
  • "Зустріч однокласників" (реж. Валентин Шпаков)
  • "Заборонений" (реж. Роман Бровко)
  • "Захар Беркут" (реж. Ахтем Сеітаблаєв, Джон Вінн)
  • "Клара та чарівний дракон" (реж. Олександр Клименко)
  • "Крути 1918" (реж. Олексій Шапарєв)
  • "Свінгери - 2" (реж. Андрейс Екіс)
  • "Фокстер і Макс" (реж. Анатолій Матешко)
  • "Ціна правди" (реж. Аґнешка Голланд)
  • "Я, ти, він, вона" (реж. Володимир Зеленський, Девід Додсон)

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.

«Він весь час мене розпитував, коли десь побачить ґрати, то питав: "Мамо, це тюрма?"» До 90-річчя незламної Надії Світличної

1972-го Надія Світлична працювала у бібліотеці Київського холодокомбінату, а про її відсутність на робочому місці сповіщала картка на дверях: "Викликали на допит у КГБ". На допитах Світлична трималась безкомпромісно, а коли слідчий намагався вплинути, маніпулюючи материнськими почуттями (синові Яремі виповнилось лише 2 роки), домагаючись, щоб визнала: твори, які вилучили – антирадянські, Надія Світлична відповідала твердо: "Прошу припинити цю торгівлю і ведіть у камеру, якщо арештували".

Перший з українців у США, який став професором університету і доктором філософії

У списку "українських антирадянських діячів в Америці", складеному органами одпу срср у 1929 році, під номером 24 значиться Олександр Неприцький-Грановський. На той час він був першим із українців у США, хто здобув ступінь доктора філософії в галузі біологічних наук і звання професора американського університету. Таких, як він – успішних, авторитетних, перспективних діячів, – чекісти ставили на оперативний облік, збирали на них досьє і з урахуванням отриманої інформації приймали рішення, що з ними робити далі.

Голодомор у житті та творчості художника Михайла Дмитренка

Михайло Дмитренко пережив Голодомор і одним із перших відобразив у творчості цей катастрофічний для українців досвід – результат злочину комуністичного режиму з центром у Москві. Найвідомішим твором Дмитренка на тему української трагедії у 1932–1933 рр. є картина "1933", написана в 1963-му до 30-х роковин Голодомору.