Глава МЗС Литви пропонує парламенту засудити спроби Росії переписати історію

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вніс до парламенту резолюцію, яка засуджує спроби Росії переписати історію, зокрема виправдати пакт Молотова - Ріббентропа.

Про це повідомляє Delfi.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

"Лінкявічус зареєстрував проєкт резолюції, якою депутатам Сейму пропонується засудити "здійснюваний Російською Федерацією історичний ревізіонізм і поширювану дезінформацію, що заперечує роль Радянського Союзу як одного з основних ініціаторів Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У проєкті також засуджується спроба виправдати пакт Молотова - Ріббентропа 1939 року і таємні протоколи до нього. Наголошується, що роль цих документів в "окупації Центральної та Східної Європи і десятиліттях гноблення доведена історичними джерелами".

З цією резолюцією Сейму пропонується звернутися до Європарламенту, парламентів держав Центральної та Східної Європи, міжнародних організацій і світової спільноти із закликом разом чинити спротив історичному ревізіонізму, який здійснює Росія.

Окрім того, зазначається, що поширювана Москвою дезінформація "призначена для виправдання нинішньої агресивної політики проти сусідніх держав, заохочення недовіри всередині західної громадськості, розколу Євросоюзу і НАТО".


Читайте також:

Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

 

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

Биківнянський меморіал: пам'ять про вбитих заради живих

30 квітня 1995 року громадський діяч, один із фундаторів Українського товариства "Меморіал", багаторічний дослідник Биківні Микола Лисенко занотував у своєму щоденнику: "30-го, в неділю, відбулося відкриття Меморіального комплексу на Биківнянських могилах. Це за поданням т-ва "Меморіал" та інституту історії України. Відкривав Київський мер А. Косаківський, але людей було небагато. Ми були там усією родиною з 9 до 13 год."

Операція «Вісла»: геноцид, воєнний злочин чи етнічна чистка

Чим була операція «Вісла»? Хто повинен відповідати за кривду, заподіяну українцям Закерзоння 1947 року? Чи варто Україні «симетрично» відповідати на політичні рішення чинної влади Польщі, проголошуючи геноцидом дії комуністичної польської влади проти мешканців українських етнічних територій, що відійшли до Республіки Польща після Другої світової війни? Спробуймо дати кваліфікацію подіям операції «Вісла», виходячи не з емоцій та політичної кон’юнктури, а з позиції норм міжнародного права.

"Я аж ніяк не українофіл". Фрагмент із книжки "Розділена династія" Фабіана Бауманна

Несподіваний погляд на націоналізм: не як історичну неминучість, а як усвідомлений політичний вибір, — пропонує у книжці "Розділена династія" швейцарський історик Фабіан Бауманн. Він досліджує долю київської родини Шульгиних, яка менш ніж за пів століття розділилася на дві протилежні національні гілки: російську та українську. Революція 1917 року остаточно розмежувала Шульгиних: один із них загинув у бою під Крутами, захищаючи Українську Народну Республіку, а другий — воював проти неї.

Найбільша мрія у житті

– Володю, а яка у Вас найбільша мрія в житті? – Жанно, – кажу, – я хочу, щоб Україна була незалежною! Вона подивилася на мене, як на психічнохворого. Звісно, вона знала, що в університеті десь є якісь «божевільні націоналісти», але на філфаці, а не на мехматі.