Глава МЗС Литви пропонує парламенту засудити спроби Росії переписати історію

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус вніс до парламенту резолюцію, яка засуджує спроби Росії переписати історію, зокрема виправдати пакт Молотова - Ріббентропа.

Про це повідомляє Delfi.

Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус
Міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус

"Лінкявічус зареєстрував проєкт резолюції, якою депутатам Сейму пропонується засудити "здійснюваний Російською Федерацією історичний ревізіонізм і поширювану дезінформацію, що заперечує роль Радянського Союзу як одного з основних ініціаторів Другої світової війни", - йдеться у повідомленні.

У проєкті також засуджується спроба виправдати пакт Молотова - Ріббентропа 1939 року і таємні протоколи до нього. Наголошується, що роль цих документів в "окупації Центральної та Східної Європи і десятиліттях гноблення доведена історичними джерелами".

З цією резолюцією Сейму пропонується звернутися до Європарламенту, парламентів держав Центральної та Східної Європи, міжнародних організацій і світової спільноти із закликом разом чинити спротив історичному ревізіонізму, який здійснює Росія.

Окрім того, зазначається, що поширювана Москвою дезінформація "призначена для виправдання нинішньої агресивної політики проти сусідніх держав, заохочення недовіри всередині західної громадськості, розколу Євросоюзу і НАТО".


Читайте також:

Парламент Естонії засудив російську "версію" Другої світової

 

Нагадуємо, що Анджей Дуда не поїхав до Єрусалима 23 січня на 75-у річницю визволення концтабору в Освенцимі у зв'язку з відсутністю можливості виступу під час цього заходу поряд із лідерами Німеччини, Франції та Росії. Крім того, у Варшаві заявляли, що таким чином президент Польщі не мав в Ізраїлі можливості відповісти на чергові звинувачення на адресу Польщі з боку президента Росії.

Як відомо, наприкінці грудня Путін під час публічних заходів декілька разів заявив, що Польща сама була агресором перед Другою світовою війною, СРСР не окуповував Польщу, а серед її чиновників були відверті антисеміти. Варшава викликала на розмову посла РФ у Польщі Андрєєва, а глава польського уряду Матеуш Моравецький виступив із заявою, в якій засудив останні заяви Путіна.

"Остаточне розв’язання". Уривок із книги Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним"

Наприкінці серпня у колаборації видавництв "Човен" та "Локальна історія" вийде друком українською книжка-бестселер американського історика Тімоті Снайдера "Криваві землі. Європа між Гітлером і Сталіним" – досконала деконструкція природи двох споріднених тоталітарних режимів: нацистської Німеччини та сталінського СРСР, трансформованого в сучасну фашистську росію.

Замостя-1920: як українці та поляки разом рятували Європу від росіян

Події 1920 року, коли українські та польські війська пліч-о-пліч зупинили більшовицьку навалу біля Замостя, стали яскравим прикладом успішної спільної боротьби двох народів за свободу і незалежність. У центрі цих подій постає постать генерала Марка Безручка — українського командира, який довів, що відданість Батьківщині та військовий талант можуть змінювати хід історії. Шоста Січова стрілецька дивізія Армії УНР під командуванням Марка Безручка зірвала плани червоних прорватися в Польщу та понести "світову революцію" до Європи

«Зараз формується "жива пам’ять"», - Роза Тапанова

Інтерв’ю з генеральною директоркою Національного історико-меморіального заповідника «Бабин Яр» Розою Тапановою для Музею «Голоси Мирних» Фонду Ріната Ахметова.

Як звільняли Харків у серпні 1943-го

Німці атакували на світанку 29 серпня 1943-го позиції 69-ї армії. До вечора стало очевидно, що це відволікаючий маневр для забезпечення відступу військ із Харкова та його передмість. Вже до вечора цього дня, не зустрічаючи значного опору, були звільнені Люботин, Гіївка, Березове, Південний, Пісочин, Нова Баварія, станція Основа, Високий. Саме цей день і треба вважати датою визволення Харкова.