У Києві відреставрували "Кам’яницю війта" і будинок Апштейна

Київський науково-методичний центр по охороні, реставрації та використанню пам’яток історії, культури і заповідних територій у 2019 році завершив реставрацію двох пам’яток, що перебувають у нього на балансі, та розпочав роботи ще на трьох.

Про це розповів директор департаменту охорони культурної спадщини КМДА Олександр Никоряк, повідомляє пресслужба міської влади.

 

"Була закінчена реставрація пам'ятки архітектури національного значення – будинку Биковського на вул. Костянтинівській, 6/8. Реставровано фасади, інтер'єри, замінено інженерне обладнання, благоустроєно прилеглу територію.

Найдавніший із збережених житлових будинків Києва має оригінальну об'ємно-просторову композицію з рисами оборонної споруди. На сьогодні функціонує як музей благодійництва.

Відновлена пам'ятка "Музей "Кам'яниця київського війта" готова приймати відвідувачів – киян та гостей міста", - сказав Никоряк.

Також відреставрована пам'ятка архітектури місцевого значення – будинок купця Апштейна на вул. Спаській, 12.

"Ця будівля – рідкісний зразок житлової будівлі особнякового типу у стилі неокласицизму. Виконано відновлювальні роботи з реставрації фасадів, інтер'єрів, інженерного обладнання", – наголосив Никоряк.

Крім того, були розпочаті реставраційні роботи на пам'ятці національного значення – корпус № 16 – келія Флорівського монастиря (будинку Артинова) на вул. Фролівській, 6/8. Завершити реставрацію планується 2020 року.

Розпочато ремонтно-реставраційні роботи на пам'ятці місцевого значення – адмінбудівлі РАЦСу, на вул. Борисоглібській, 6, які також будуть завершені поточного року.

До того ж розроблена науково-проєктна документація на реставрацію пам'ятки архітектури місцевого значення – прибуткового будинку, в якому проживали відомі художники Врубель, Котарбинський, родина Прахових на вул. Десятинній, 14. Реставраційні роботи планується розпочати і закінчити у 2020 році.

Розроблена науково-проєктна документація щодо пам'ятки національного значення – житловий будинок на вул. Сковороди, 9Б. Реставраційні роботи заплановано розпочати у 2020 році. Ця будівля – унікальний зразок житлового будинку допожежного Подолу.

Скореговано науково-проєктну документацію щодо пам'ятки місцевого значення – житлового будинку ювеліра Захара Брезгунова на Андріївському узвозі, 5/31. Реставраційні роботи заплановано продовжити цьогоріч.

Майдан. Початок. Cпогади учасників Революції Гідності

"Мустафа написав у Фейсбуці: "Хто сьогодні до півночі готовий вийти на Майдан?..". Цей заклик побачив Володимир Коломієць. Він кинув $600 на рекламу допису, і тому його побачили 100 тисяч користувачів".

Март Ніклус: "Дорогий мій Василю! Не вдалось нам більше з Тобою побачитись…"

Василь Стус мав відбути 10 років примусових робіт та 5 років заслання. Оскільки він помер, не відбувши й половини цього терміну, радянська держава буквально "тримала його під арештом" навіть після смерті. Лише завдяки шаленим зусиллям родин дисидентів та національно свідомих громадян тіло поета і його побратимів вдалося перевезти в Україну

Від радіокерованої яхти до голосу в окупованих Олешках: 10 історій Українського радіо, які вас здивують

16 листопада 1924-го вийшла в ефір перша передача Українського радіо. Відтоді воно встигло пережити зміни державних устроїв, сталінські репресії й радянську цензуру, Другу світову, боротьбу за незалежність та українські революції, реформу Суспільного мовлення. Радіо декілька разів переїжджало з міста в місто, працювало з поїзда, підвалів і бомбосховищ, змінювало техніку й формати, і при цьому продовжує безперервно мовити — доносячи життєво необхідну інформацію до мешканців окупованих Олешок, розважаючи нас під час блекаутів, об'єднуючи навколо мови українців на всіх континентах через Радіодиктант.

Микола Руденко: "Ми стали першою групою, яка відкинула методи підпільної боротьби та виступила на повний голос"

9 листопада 2026-го відзначаємо 50-ту річницю з дня заснування Української Гельсінської групи сприяння виконанню Гельсінських угод – першої правозахисної організації в радянській Україні, яка відіграла історичну роль у боротьбі за права людини та незалежність нашої держави. Поява такої спільноти в умовах жорсткого придушення державою будь-яких проявів інакодумства стала можливою завдяки підписанню керівництвом СРСР Заключного акта Гельсінської наради з питань безпеки та співробітництва в Європі. Радянський Союз пішов на цей крок в обмін на міжнародне визнання своїх післявоєнних кордонів.