Спецпроект

Вʼятровича викликають на допит за конференцію по Голодомору

Володимир Вʼятрович заявив про виклик на допит у справі щодо проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам‘яті жертв Голодомору

Про виклик на допит в Державне бюро розслідувань заявив народний депутат, колишній Голова Українського інституту національної памʼяті Володимир Вʼятрович:

"Імперія завдає удар у відповідь. Мене викликають на добит в ДБР. У якості свідка по справі, ініційованій Бужанським - за проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам'яті жертв Голодомору. У нас знову садитимуть за правду про злочини комуністів?"

Наразі Вʼятрович є свідком у справі про проведення 22-24 листопада 20218 року Міжнародного форуму "Україна пам'ятає, світ визнає" до 85-тих роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні.

Детальніше про цей форум: У Києві триває міжнародний форум до роковин Голодомору. ТРАНСЛЯЦІЯ

У рамках масштабного заходу тоді відбувся науковий симпозіум в Українському домі (доповідачами зголосилися 20 іноземних та 32 українських дослідників теми), мистецька акція-реквієм у Національній опері України, меморіальне засідання Верховної Ради, засідання Міжнародного форуму за участі Президента України та глав іноземних держав.

Міжнародний форум
Міжнародний форум "Україна пам'ятає, світ визнає" до 85-тих роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні

Юрій Бойко-Блохін і його сповнений випробувань шлях до утвердження української нації

Матеріали оперативної розробки за кордоном видатного українського вченого, громадсько-політичного діяча й теоретика українського націоналізму Юрія Бойка-Блохіна дають змогу зрозуміти, чому органи мдб / кдб срср так прискіпливо займалися саме науковцями – істориками, мовознавцями, літературознавцями, археологами. Їхні дослідження витоків української нації, державності, мови, культури неабияк ставали на заваді імперським планам кремлівського керівництва, яке переписувало історію на свій лад.

Паросля: російське ІПСО, на яке повелися польські дослідники

У сучасній польській історіографії початком так званої "Волинської різанини" вважається масове вбивство населення польської колонії Паросля у лютому 1943 року. Цю акцію вже тривалий час намагаються приписати першій сотні УПА Григорія Перегіняка – "Коробки". Кілька років тому у цій історії мало бути поставлено крапку, адже російські спецслужби оприлюднили документ, який начебто повністю підтверджує версію польських дослідників.

ТОП-10 міфів про Волинську трагедію

У колективній пам'яті поляків сприйняття УПА та ОУН існує майже виключно в рамках наративу про "Волинську різанину". А політичні оцінки подій 1940-х років закріплені на рівні законодавства. Центр стратегічних комунікацій розібрав 10 ключових складових цього наративу.

Наша Леді Хо-Хо, або ж як ефективно заохочувати до колабораціонізму

Що таке колабораціонізм — і чи завжди він означає зраду? Де закінчується прагнення вижити та починається свідома співпраця з ворогом? Чому те, що для одних було ганьбою, для інших ставало звитягою і справою національного порятунку? Історик Пйотр М. Маєвський, простежує історію колабораціонізму від античности до Другої світової та сягає сучасної російсько-української війни. Публікуємо уривок із книжки, яка незабаром вийде друком у видавництві "Локальна історія".