Спецпроект

Вʼятровича викликають на допит за конференцію по Голодомору

Володимир Вʼятрович заявив про виклик на допит у справі щодо проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам‘яті жертв Голодомору

Про виклик на допит в Державне бюро розслідувань заявив народний депутат, колишній Голова Українського інституту національної памʼяті Володимир Вʼятрович:

"Імперія завдає удар у відповідь. Мене викликають на добит в ДБР. У якості свідка по справі, ініційованій Бужанським - за проведення міжнародного форуму, присвяченого 85 роковинам пам'яті жертв Голодомору. У нас знову садитимуть за правду про злочини комуністів?"

Наразі Вʼятрович є свідком у справі про проведення 22-24 листопада 20218 року Міжнародного форуму "Україна пам'ятає, світ визнає" до 85-тих роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні.

Детальніше про цей форум: У Києві триває міжнародний форум до роковин Голодомору. ТРАНСЛЯЦІЯ

У рамках масштабного заходу тоді відбувся науковий симпозіум в Українському домі (доповідачами зголосилися 20 іноземних та 32 українських дослідників теми), мистецька акція-реквієм у Національній опері України, меморіальне засідання Верховної Ради, засідання Міжнародного форуму за участі Президента України та глав іноземних держав.

Міжнародний форум
Міжнародний форум "Україна пам'ятає, світ визнає" до 85-тих роковин Голодомору 1932–1933 років в Україні

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.